Від братів і мови до НАТО та Гітлера: про що іноземці питають українців

Про що іноземці найчастіше розпитують українців? Авторка Вікенду Наталя Івко разом із родиною знаходиться в Європі, де їй регулярно доводиться відповідати на такі запитання. Родина Івко навіть склала зручну шпаргалку з відповідями.

Ще кілька місяців тому для більшості жителів земної кулі Україна була чимось далеким, незрозумілим, неясним і взагалі ледве не частиною Росії. Тепер про країну під жовто-блакитним прапором говорить увесь світ: точно знає, де вона знаходиться, яка в неї столиця, яке відношення має до головного сусіда, хто в ній живе. Доволі великий відсоток відомостей, які отримує пересічна людина про війну в Україні, вона отримує з персональних джерел: розмовляючи з колегами, розпитуючи знайомих, відстежуючи пости друзів у соціальних мережах.

Чому воюють два братські народи, які так довго жили разом?

Воюють взагалі не братські народи. Воюють два різні народи, які мають різні культуру, традиції, історичний шлях формування та розвитку. Теорія про «братів» була створена штучно, аби зняти питання про експансію Росії на Україну. Народ України хоче мати право самому визначати свою долю та подальший розвиток. А відхід України від Росії критичний для останньої тим, що підриває всю історичну базу формування держави з титульною нацією росіян як одного зі слов’янських народів на тих територіях, де слов’яни представлені мало або взагалі не представлені.

Чи правда, що від війни страждає не тільки військова інфраструктура?

Правда. Військові об’єкти були ціллю тільки в перші дні війни. Згодом РФ почала все більше направляти свою агресію на цивільні об’єкти, промисловість, житлові будинки, школи, садочки, лікарні тощо. Прикладів безліч: Маріупольський драмтеатр, випадки обстрілів людей, які стояли в чергах за хлібом та водою, обстріли колон гумконвоїв.

Чи дійсно були випадки дискримінації в Україні за мовною ознакою?

Взагалі такого не було. Ми в сім’ї розмовляли між собою російською мовою, хоча розуміли та щиро підтримували запровадження державної політики з розвитку українського мовлення. В Україні має бути одна державна мова — українська. А після 24 лютого — свідомо у побуті переходимо на українську.

Чи була Україна готова до початку широкомасштабної агресії?

Українці розуміли, що російські випади продовжуватимуться та посилюватимуться. Водночас щиро вірили в те, що здорового глузду має вистачити, аби не виходити у своїх амбіціях за межі гарячої зони на сході Донбасу. Виходить, ніхто не очікував. Проте українці чітко розуміють, що ніхто замість них не буде боротися із навалою. Нам і не треба, лише допомагайте зброєю та закрийте небо від ракетних обстрілів.

Для чого Україні в НАТО? Чому не можна погодитися на нейтральний статус?

Саме з нейтрального статусу України й почалася неприхована агресія Росії. У Криму, потім на Донбасі. І НАТО для України було потрібно як фактор стримання апетитів Кремля. Жодні російські гарантії не дадуть Україні ніякого іншого майбутнього крім білоруського сценарію — безсуб’єктного сателіта.

Чи багато в Україні людей, які підтримують дії РФ?

Українці об’єдналися, щоб протистояти російській агресії. Ми жартуємо, що Путін зробив найбільше за всіх у світі, щоб українська нація об’єдналася попри дрібні чвари та непорозуміння. Усе це залишається на потім, на час після нашої перемоги.

Росіяни — жертви фашистського режиму Путіна. Чи усунення його з посади покладе край війні, як це сталося з Гітлером?

На жаль, усунення Путіна від влади не покладе край агресії Кремля. У кращому випадку, зупиниться активна фаза бойових дій, і російські війська відійдуть на позиції 23 лютого цього року. Можливо, навіть, повернуть Україні Крим і Донбас. Але глибинні питання не будуть вирішені. Напруга існуватиме, і з часом знову наростатиме.

Інший фактор — це не Путін скидає бомби на місця схову цивільного населення, лікарні та школи. Це не Путін розстрілює колони людей, що намагаються втекти від війни. Це не Путін ґвалтує та мародерствує в захоплених містах України. Підтримка дій російської влади населенням, навіть якщо соцопитування замовлені владою, вражають своїми масштабами. Я не знаю, що має відбутися, аби кожен росіянин зрозумів свою особисту відповідальність в тому, що зараз відбувається в Україні.

Що буде, якщо Росії вдасться перемогти у війні?

Буде дві України. Одна прийме до себе усіх, хто не захоче прийняти путінський режим. Сподіваюся, це буде переважна більшість сьогоднішнього населення країни. Інша стане сателітом на кшталт Білорусі, без власного голосу, інтересу, долі.

Але це дуже песимістичний сценарій, про який навіть не хочеться думати. Ми обов’язково переможемо, бо правда на нашому боці.

P. S. Звісно, є й інший блок запитань і, відверто кажучи, вони лунають найчастіше:

чим ми можемо допомогти вам?
як все це почалося саме для вас?
що зараз відбувається у вашому місті?
чи насправді росіяни вірять тому, що їм розповідають по телевізору?
що можна зробити, щоб вам було трохи легше і приємніше?

Обставини такі, що ми зараз переважно фіксуємося на сусідах і тому автоматично, майже підсвідомо генеруємо та збільшуємо негативні відчуття. Це цілком зрозуміло. Але люди у світі насправді класні. Тримаймося, все буде Україна!