Змінилися чи ні? Порівнюємо 10 київських будівель

Як деякі споруди не змінюються за понад сто років, а деякі проживають неймовірні трансформації всього за кілька десятків? Вікенд порівняв, як змінився вигляд 10 київських знакових будівель.

Синагога Лазаря Бродського

Її відкрили 24 серпня 1898 року. Проєкт розробляв Георгій Шлейфер, а будівельні роботи проводила контора Лева Гінзбурга. У 1926-му синагогу перетворили на клуб, потім на політшколу, згодом передали приміщення Київському академічному театру ляльок. Будівля пережила багато реконструкцій, які змінили її вигляд. Зникли релігійні орнаменти, добудували фасад та переробили верхній поверх.

Будинок Гінзбурга

Його звели у 1900-1901 роках, тоді це був найвищий будинок Києва — 32,5 метра. У 1941 році будинок частково знищили. У 1950 його відбудували, у 1986-1987 роках — реконструювали фасад. Будинок змінився. Він став семиповерховим і прямокутним, зменшився в обсязі, інтерʼєри перепланували, сходи та огорожу замінили.

Театр Соловцова

Актор і драматург Микола Соловцов переконав міську владу, що в Києві необхідно розвивати великий театр, і навіть вдалося умовити меценатів втілити амбітний проєкт побудови нового театру. У 1898 він був звели на території садиби Мерінга. Глядацький зал оформляли за проєктом Владислава Городецького.

У 1959-1960 роках будівлю реконструювали й добудували третій поверх, касовий вестибюль, розширили фоє другого поверху, змінили фасад, деякі елементи інтерʼєру були втрачені. Зараз ця будівля — театр імені Івана Франка.

Перша київська гімназія

Першу київську гімназію заснували в 1809 році, але власне приміщення вона отримала лише у 1857-му на Бібіковському бульварі (нині бульвар Тараса Шевченка), № 14. Після більшовицького перевороту 1917 року в будівлі розміщувалися наркомат просвіти, з 1920 року — Всенародна бібліотека України, деякі кафедри Академії наук, після Другої світової війни — академічні інститути історії, археології, літератури, мовознавства та інші установи. З 1959 року тут розташований Гуманітарний корпус університету імені Тараса Шевченка (так званий «Жовтий корпус»).

Будівля Національного банку

Київську контору Державного комерційного банку заснували в 1839 року. Для неї викупили у дворянства великий двоповерховий будинок у стилі ампір на Інститутській вулиці. З часом фінансові операції банку зростали й ставало очевидно, що стара будівля вже не може задовольнити потреб контори. У 1905 році контора переїхала до нового будинку з опаленням і електричним освітленням. У 1934 році надбудували ще два поверхи.

Маріїнський палац

Палац збудували в 1755, та у 1819-му він пережив пожежу, під час якої дерев’яний палац згорів майже повністю — за винятком кам’яного фундаменту та флігелів. Тому коли згодом почали оновлення будівлі, її фактично споруджували заново. Нову версію палацу відкрили в 1870 році.

Будинок з химерами

Будинок за проєктом Владислава Городецького будували в 1901-1902 роках. Хоча крутий схил, де він розташувався, всі вважали непідхожим місцем для будівництва. Тому споруда стала символом нових технічних можливостей і матеріалів, адже бетон тоді тільки починали використовувати. Як бачимо, споруда практично не змінилася.

Київський політехнічний інститут

Один з найстаріших вишів заснували в 1898 році. На будівлю корпусу навчального закладу збирали добровільні пожертви. У перелік меценатів свої імена вписали сімʼя Терещенків, Лазар Бродський та інші купці й благодійники.

Оперний театр

У 1856 році на розі вулиць Володимирської та Кадетської (нині Богдана Хмельницького) побудували міський театр, але він згорів під час пожежі у 1896-му. На цьому ж місці звели нову будівлю, яку відкрили у 1901 році.