Що спільного у Котигорошка з Ісусом? Як казки допомогли українцям швидше повірити в Різдво? Історик Олександр Вітолін розповідає про міфи та казки, які заохотили язичників до святкування Різдва.
Варіантів святкування багато. Але головне не метушня, а саме святковий настрій. Святкуванню, а не метушні надавали перевагу язичники. Після насадження християнства українці святкували Різдво з тим самим запалом. На це була низка причин.
Котигорошко
Християнська релігія стоїть на загальнолюдських архетипах. Хоча князю Володимиру доводилось насаджувати нову віру вогнем і мечем, наступні покоління поступово прийняли християнство, але не відмовилися від традицій предків. Оскільки біблійні мотиви нагадували казки й міфи давніх українців, то Ісус Христос врешті-решт зміг стати їхнім Спасителем.
Казка про Котигорошка підготувала українців до історії про непорочне зачаття Марії. Матір Котигорошка завагітніла, коли з’їла горошину. В деяких варіантах казки вона сіла край дороги на горох і завагітніла.
Магія казки на дивному народженні Котигорошка не закінчується. Завдяки своїй суперсилі герой переміг змія. Коли перші проповідники християнства почали свій шлях Україною, то їхній Спаситель виглядав доволі знайомим. Непорочне зачаття Ісуса не дивувало і не викликало недовіру, а сюжет про перемогу змія українці приміряли на Святого Георгія.
До речі, в Києві є одразу кілька пам’ятників Котигорошку. В інших містах також встановлені пам’ятники цьому персонажу.
Казка з пророцтвом
Не менш популярна казка про царя, який наказав вбити свого сина, бо пророцтво віщувало йому загибель від руки сина. Так, казка нагадує давньогрецький міф про Едіпа, а цей сюжет був поширений у християнському фольклорі. А в 16 сторіччі в Європі набув популярності лицарський роман про Бову Королевича. В Україні його переклали та видали в наступному столітті. Це теж вплинуло на український фольклор, часом етнографи-фольклористи записували історію Бови Королевича як українську казку. Однак існують і інші українські варіанти, які свідчать про популярність сюжету серед наших предків.
Пророцтво про нового царя підштовхнуло ізраїльського царя Ірода до винищення немовлят, але Марії та Йосифу вдалося втекти від переслідувачів. Таким чином, сюжет з пророцтвом про нового царя також був знайомий нашим предкам. Тільки сюжет з інцестом був замінений розп’яттям і воскресінням. Але на момент поширення християнства князем Володимиром новооберненими Ісус Христос сприймався вже дійсно як Цар, а не тільки Спаситель, адже християнство стало державною релігією, а народ Ізраїлю втратив своє царство і був змушений жити у вигнанні. Так Ісус знов переміг, але вже в Києві.
Жива вода
Водохреща — ще одне християнське свято зимового циклу, що здалося доволі знайомим нашим предкам, які звикли наділяти воду магічними властивостями. Казки про живу, мертву та молодильну воду були популярні в дохристиянські часи. А за чудодійною джерельною водою паломники мандрують і сьогодні, тільки тепер ті джерела вважаються християнськими.
Треба згадати й про вшанування Дани, богині Води, дружини бога Сонця (Ярила). Язичницьке вшанування Дани продовжувало зимовий цикл свят на честь зимового сонцестояння. Назва Ор-Дана стала співзвучною з рікою Йордан, де хрестився Ісус. Тому вже скоро українці заспівали:
Днесь іде Ісус на ріку Йордан, Де хрестив людей Предтеча Йоан, Щоби там ся охрестити, людям воду освятити, Для спасенія людей. Предтеча Йоан до Христа каже: "Христи Ти мене, Ісусе блажен, A я стану пред Тобою, охрещу тя лиш водою, A Ти Духом Cвятим". A як Cин Божий з води виходив, Дух Cвятий з небес на землю сходив, Тілесний вид голуба, третя Божая особа, Людям ся являє. І голос Отця із неба кличе, Щоб видів і чув,- вір чоловіче: "То є Cин Мій возлюблений, у Йордані хрещений, О нім же благоволім". І ми нині всі, на ріку спішім, Cвященну воду з неї почерпнім, Щоби нею гріхи змити і з Богом ся примирити,
В Тройці Єдиному. Так казки наблизили християнство та Різдво до язичників. Хоча може декому було достатньо того, що Ісус походив з Галілеї, а це — майже Галичина.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Панські витребеньки чи символ свята: історія ялинки в Україні;
Підробки та шедеври: скільки коштує Нарбут?
Від Гретера до «Більшовика»: як київський завод став найкрутішим підприємством;
