Канікули, обстріли. Якщо ховатися, то як розважати дітей? Ось добірка ігор, які потішать дорослих і малих, та не потребують реквізиту. А отже, гратися можна в різних умовах.
Банка
Є уявна трилітрова банка. Обираєте літеру та по черзі «складаєте» в неї все, що може поміститися. Наприклад, на К можна покласти котлету та коректор, а потім налити коктейль та насипати крупу. Літери поки занадто складні для вашої дитини? Обирайте тему. Припустимо, тваринний світ: щур, ящірка та метелик. Якщо душа вимагає додаткових розваг, вигадайте спільну казку про те, як щур з ящіркою покохали один одного та народили метелика.
Антоніми
Все просто: дорослий пропонує слово, дитина шукає протилежне по значенню. Прості варіанти — близько-далеко, тихо-голосно, лисий-волохатий, день-ніч. Старшій дитині можна пропонувати щось цікавіше, що змусить думати та фантазувати: океан (пустеля?), прибулець (пітекантроп?), Антарктида (Північний полюс?). Ще можна грати у синоніми: ведучий каже «червоний», дитина додає «рожевий», «багряний», «кривавий» тощо. Слова типу «орки» та «Путін» краще не пропонувати — там синонімів таке різноманіття, що є ризик: гра затягнеться настільки, що війна вже закінчиться, а ви в азарті цього не помітите.
Їстівне — не їстівне
Відома гра з дитинства, пам’ятаєте? Діти кидають один одному м’яча, називаючи те чи інше слово. Якщо це можна з’їсти — м’яча треба спіймати, не можна — відбиваємо. Замість мʼяча можна використовувати альтернативні предмети — аркуш паперу, зім’ятий у кульку, цукерку, м’яку іграшку, яку дитина завжди носить із собою. Кішкою та хом’яком радимо не гратися — вони зазвичай не дуже позитивно сприймають подібні розваги.
Фантазери
Правила прості: по черзі треба сказати речення про те, чого не може бути. Ну, наприклад, я вранці відкрила кран, щоб набрати води, а звідти потекло мартіні потік сік. Або так: коли я була дитиною, батьки змушували мене присідати замість того, щоб чистити зуби. Ну, або ось це: сьогодні вночі я так втомився, так втомився!.. будував сходинки до неба, потім гойдався на Місяці, стрибав по кометах і катався на ковзанах по Чумацькому шляху.
Гадаєте, дурниці? Повірте: діти цю гру просто обожнюють, а дорослі починають скрипіти мізками, бо вигадувати небилиці — це дуже важко. Знову не вірите? Ну, давайте, скажіть щось таке, що не існує, ось просто зараз.
«П’ятірка»
Дуже проста гра: пропонуєте дитині назвати п’ять слів на ту чи іншу тему. Місяці, кольори, риби, гарячі страви, десерти, країни, казки та таке інше. Для підлітків теж можна відшукати ідеї: назви неблизьких родичів (мама та донька не підходять), міста Київської області або Туреччини, відомі космонавти, книжки про школу, британські співаки, американські актори. Сорти вина, люксові авто та найкрутіші гаджети теж можна згадати, це зближує.
Муха
Уявіть поле 3х3 клітинки. Посередині посадіть віртуальну муху. І починайте по черзі сунути її туди-сюди за допомогою команд: догори, вниз, праворуч, ліворуч. Не забувайте слідкувати подумки за її пересуваннями: муха не повинна вилетіти за межі намальованої клітки.
З дітьми доросліше можна грати у версію 9х9. Або замість однієї мухи можна оперувати одразу двома, наприклад, окупантами.
Запам’ятай
Викладаєте кілька предметів (що там в кишені знайдеться? ключ, ґудзик, дві гривні, анальгін, перепустка в офіс, телефон, маска для обличчя, цукерка; презерватив не кладіть, бо буде багато зайвих розмов, до яких ви зараз можете не бути готовим), потім пропонуєте дитині п’ять секунд подивитися на всі ці скарби, далі відвернутися, ви тим часом щось одне забираєте. Дитина повинна подивитися ще раз і сказати, чого не вистачає.
Слова
Різновидів гри — просто купа. Можна по черзі:
- називати слова на одну букву;
- будувати «ланцюжки», в яких кожне нове слово починається з літери, на яку закінчується попереднє;
- обравши тему, називати слова, які до неї підходять;
- підбирати слова, які починаються і закінчуються на одну й ту саму літеру;
- грати в «ланцюжок» на якусь конкретну тему або грати так, щоб слова не закінчувалися на голосні.
Так чи ні
Теж відома гра, про яку чомусь часто забувають. Хтось загадує слово, інший повинен здогадатися, про що мова, ставлячи питання, але такі, щоб відповідь на них була лише «так» чи «ні». Це їстівне? Це зробила людина? Це з природного матеріалу? Це для краси?
Коли обираєте, що загадати, надавайте перевагу простим, але веселим варіантам. Шнурки, горизонт, пупиришки, кнопка, прищик — далі самі зможете?
Старий добрий крокодил
Не згадати про нього — майже злочин: гра, в якій необхідно жестами та мімікою показати слово, що загадано, завжди має неабияку популярність. До речі, можна грати навіть утрьох: достатньо заздалегідь завантажити на телефон потрібну гру, і система буде вам видавати слова для показу. Головне — домовитися про вікові обмеження, бо я й досі пам’ятаю, як у пʼятому класі у таборі показувала слово «акушерка».
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Непорушні та величні: міфічні захисники Києва;
Сміх — це зброя: як українці сміються, а русня палає;
Ліки, іграшки та міксер: що брати, коли евакуюєшся з дітьми;
