«Вічні» — один з найочікуваніших проєктів четвертої фази кіновсесвіту Marvel. Фільм ще з перших анонсів заінтригував масштабністю сюжету та іменитим кастом. Вікенд подивився картину та розповідає, чи виправдала вона надії та сподівання.
За сюжетом Вічні — це група надприродних істот з людською подобою, які проживають на Землі уже 7 тисяч років. Їхня головна мета — захищати планету від монстрів Девіантів, які періодично нападають на людей. При цьому Вічним заборонено втручатись в людські конфлікти, вони можуть бути лише німими спостерігачами. Вічні начебто знищили всіх Девіантів та жили спокійним життям, очікуючи подальших вказівок зверху. Допоки не виявилось, що вороги все ще не переможені.
«Вічні» — фактично нова сюжетна віха кіновсесвіту. Стрічка представляє відразу десять нових героїв: Тена (Анджеліна Джолі), Ікаріс (Річард Мадден), Аяк (Сальма Гаєк), Кінго (Кумейл Нанджіні), Маккарі (Лорен Рідлофф), Спрайт (Лія МакГ’ю), Друїг (Баррі Кіоган), Фастос (Браян Тайрі Генрі), Гільгамеш (Дон Лі) та Серсі (Джемма Чан). У кожного з них свої сили та здібності. Каст ідеально впорався з завданням додати всесвіту Marvel інклюзивності. Тут вам і темношкірі, і азійці, і пакистанець, і мексиканка, і гей-пара, а також перша глухоніма героїня Marvel.
Однак сюжетно така велика кількість нових персонажів не виправдана. Сюди дуже напрошується паралель з «Лігою справедливості» — там теж автори захотіли помістити в один фільм купу героїв, проте так і не змогли їх адекватно розкрити. Проте якщо в Зака Снайдера були хоча б культові персонажів коміксів (переважно), то про Вічних так сказати не можна. До того ж більшість головних героїв авторам не вдалося розкрити, а їхні історії вкладаються в один-два флешбека.
Що стосується акторської гри: Джолі в своїй ролі прекрасна. Їй дісталась досить неоднозначна героїня, і актриса гідно справилась з роллю. Окремої похвали заслуговує Нанджіані — типовий для Marvel персонаж для розрядки, який своїми жартиками не дає фільму вкрай скотитись в пафосну нудятину. Запросити на цю роль стендап-коміка було вдалим рішенням. Також порадували Кіоган і Генрі — за їхніми персонажами цікаво спостерігати, їм хочеться співпереживати і не останню роль в цьому зіграв акторський талант. Кіт Харінгтон хоч і вдало показав себе на екрані, проте його злочинно мало в цьому фільмі. А ось Річард Мадден не вразив — йому віддали значну частину хронометражу, проте він або ходить з покерфейсом, або надто вже кривляється.
Сюжетно фільм дуже нерівний. Протягом 2,5 годин кидає з нинішнього часу в минуле, причому в дуже різні епохи. Такі стрибки туди-сюди швидко втомлюють і глядач починає втрачати основну сюжетну нитку. При цьому фільму якось вдається бути неймовірно тягучим і неспішним: ¾ хронометражу займають діалоги, спогади і просто бродіння героїв планетою. А ще сюжет неймовірно пафосний. Тут вам і класичні супергеройські монологи, і картинні пози, і затягнуті драматичні паузи.
Екшену хоч і мало, але він доволі якісний. Звісно, реалістичністю тут і не пахне, проте що бойові елементи, що магічні здібності героїв виглядають на рівні решти картин Marvel.
Головне запитання: чи буде стрічка зрозуміла не-фанатам Marvel. Відповідь: так. Фактично вона майже не прив’язується до подій кіновсесвіту, лише мимохіть згадується Танос та знищення ним половини всесвіту. Тож якщо ви побоювались, що не зрозумієте сюжет без перегляду решти 25 фільмів, то дарма.
Що авторам вдалось на всі 100%, так це картинка. Візуал у «Вічних» неймовірний. Магія героїв, спецефекти, зовнішній вигляд Девіантів, зображення різних епох (наприклад, Вавилону та Месопотамії), костюми — все це викликає естетичний оргазм. Очевидно, з 200 мільйонів доларів бюджету більша частина пішла саме на візуал.
Чого варто чекати від стрічки:
захопливого візуалу;
вдалого гумору з відсилками на Бетмена;
інклюзивності у всій її красі;
дві сцени після титрів, в яких анонсують нових героїв;
плутаного сюжету, до якого дуже багато питань;
відкритого фіналу.
У цілому «Вічні» — це фільм на один раз, який не є поганою стрічкою, але не оправдовує очікувань. Стрічка розширює межі кіновсесвіту, її варто глянути, щоб розуміти подальший хід нової фази. Проте герої навряд чи стануть заміною Тоні Старка чи Стіва Роджерса, надто вже вони прісні.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Неон, привиди та покидьки: «Минулої ночі в Сохо» у кіно;
У кожного своя правда: «Остання дуель» у кіно;
«Гра в кальмара»: 5 причин популярності серіалу;
