Брехливі перемоги: як працює російська пропаганда на війні

Брехливі перемоги: як працює російська пропаганда на війні

Зазвичай історики шукають паралелі між подіями сьогодення та минулого, щоб робити прогнози на майбутнє. Але коли твій сусід — схиблена на брехні Росія, доводиться порівнювати не справжні історичні факти, а добірну історичну брехню. Історик Олександр Вітолін розповідає, як бреше пропаганда.

Під час порівняння можна зробити історичне відкриття: російська брехня стає все більшою й більшою.

РИА Новости повідомило про знищення 145 безпілотників і майже 1300 танків (хоча у нас їх всього 800) у ході так званої спецоперації РФ на території України. І це задерло планку брехні неймовірно високо. Навіть діди, які воювали та прибріхували, робили останнє все ж скромніше.

Яскрава картина прибріхувань виведена у спогадах Микити Хрущова, які той надиктовував сину під час «добровільного ув’язнення» на дачі після відсторонення від влади. Окремі фрагменти створили чітке уявлення про ціну «перемог», якими так люблять пишатися і які так охоче повторюють росіяни. Неймовірно, але спогади Хрущова доводять, що брехуни будуть брехати, навіть якщо їх зловити на брехні.

«Рано вранці нас розбудила німецька авіація. Літаки на поземному польоті літали над селищем і бомбардували його. Наші зенітки вели вогонь. Ніяких попадань у полі зору не було видно. А наші літаки не з’явились. Я розсердився й обурився. Звернувся до Астахова: «Ну, що ж це таке? Чому вони безкарно літають і бомблять, а ми не можемо нічого зробити?» Німці вже відбомбились і улетіли. Астахов доповів: «Стільки-то літаків збито». Запитав: «А де збиті? Я не бачив, щоб вони падали». — «А вони впали за Дніпром». — «Ну якщо вони впали за Дніпром, то можна доповідати, що збито їх навіть більше».

На інших ділянках фронту Хрущову штабні військові так само брехали про свої перемоги. У Сальську йому доповіли, що місто взяли з важкими боями й увірвались у нього буквально на плечах ворога. Але містяни розповіли Хрущову зовсім інше — німці залишили місто самі, а мешканці три дні чекали, коли прийде радянська армія.

Перемагати на словах любили й представники військово-повітряних сил. Генерал Фалалеєв, якого Хрущов дуже поважав, наполягав на включенні у фронтове зведення повідомлення, що його авіація знищила за день 500 танків. При всій повазі до генерала Хрущов неабияк здивувався: «Товариш Фалалеєв, 500 танків? Це ніяк я не можу прийняти й не можу погодитись з цим. 500 танків за день? Та ви знаєте, яка це сила? Ну, добре, ось ви заступник командуючого фронту та командуючий авіацією. Як ви вважаєте, якщо ми знищили 500 танків, то яким завтра буде наше становище на фронті? Чи утримаємо ми позиції, на яких стоять наші війська, чи нам доведеться відступати?» А я знав, що доведеться відступати, що наші війська не втримаються. Він теж відповідає: «Ні, наші війська не втримаються». — «То як же тоді Ставка буде розглядати наше донесення? 500 танків ми знищили за один день і біжимо від противника? Тут же немає логіки. Я гадаю, що брешуть, коли пишуть, скільки було прямих влучань. Пишуть, що деякі танки навіть перевернулись. Я раджу вам, товариш Фалалеєв, провести експеримент. Обстріляйте з цих штурмовиків ересами (реактивними снарядами) будь-які танки та призначте премію за влучання. Ви побачите, як важко отримати пряме влучання з повітря. Можливо, льотчики взагалі не отримають премій. А те, що з ересів влучило точно під танк і танк перевертається, — це абсурд. Я рекомендую вам взяти ересівський снаряд, покласти під танк і підірвати його. Думаю, що в нього не вистачить вибухової потужності перевернути танк. А тут не підкладається снаряд, а потрапляє з повітря. Це ж неймовірний випадок. Давайте напишемо 250?»

Федір Фалалеєв

Тоді радянським військам справді довелося відступати, а Фалалеєв доповів, що дійсно провів експеримент і призначив премію тим, хто влучить з повітря в стіл. Премію ніхто не отримав. Хрущов був переконаний, якщо пряме влучання не вдавалося найкращим німецьким літакам, то й радянські не могли це зробити.

Генерал Скрипко, який командував нічною бомбардувальною авіацією дальньої дії, так само користувався повагою Хрущова і так само приписував своїм підлеглим неймовірну влучність. Розвідка виявила в селі Мачоха на Полтавщині військовий склад. Вирішили розбомбити його без огляду на цивільне населення. Скрипко доповів, що від складу нічого не залишилось — все зрівняли з землею. Хрущов, вже добре знаючи ціну генеральським донесенням, попередив, що після наступу він заїде до Мачохи й особисто перевірить виконання завдання. Виявилося, насправді в Мачосі не впало жодної бомби. «Бували випадки, коли доповідали про такі речі, які ґрунтувалися невідому на чому. Була це усвідомлена брехня, чи вони кудись скинули вночі бомби, просто втративши орієнтування? Важко сказати», — підсумовував Хрущов.

Гадаю, світло на те, як відбувалися бомбардування, може пролити книга киянина і краєзнавця Дмитра Малакова «Долі киян 1941-1943».

У цій книзі окрема глава «Меморіал у Лук’янівському заповіднику» присвячена загиблим від авіанальоту радянських бомбардувальників. Ціллю бомбардувальників був залізничний вузол. Але частина бомб була скинута на житлові квартали далеко від вокзалу. Одна з бомб навіть проломила дах Оперного театру, але не вибухнула. Дмитро Малаков висловив думку, що льотчики під дією пропаганди перестали сприймати киян як жертв окупації та скидали бомби з щирим переконанням, що завдають удару по зрадниках. Хоча можлива й інша версія: радянські льотчики намагалися уникати зеніток і відбомбитись по району, в якому їх не могло дістати ППО.

Про перебільшення перемог очевидно здогадувався і Сталін. Хрущов згадував, що ще в фінську війну льотчики доповідали про знищення паротягів у Фінляндії. Згідно з бойовими донесеннями, паротягів набили стільки, що в фінів мало не залишитись жодного цілого паротяга. Коли ж радянські війська зайшли у вказаний район, то там не виявилось жодного знищеного паротяга. Тому Сталін добре знав, як можуть брехати його військові, але такі «перемоги» використовувалися для військової пропаганди. Тому Сталін дозволяв військовим брехати про свої «перемоги» далі.

Згадуючи такі моменти, Хрущов проводив паралелі із Суворовим: «Кажуть, Суворов, коли взяв Ізмаїл і написав донесення матінці-цариці Єкатерині, повідомив, що він знищив 70 тисяч турків. Ад’ютант йому відповів: «Ваше превосходительство, там їх стільки не було». Суворов же відповів йому: «Бусурман не шкода, пиши!» Як бачимо, російська брехня про «перемоги» далеко не перша, а звичайна традиційна.

Сподобалася стаття? Подякуй автору!

   

Читайте також: Відьма, PornHub і Байрактар: як українці жартують і воюють;

12 епічних битв доби УНР: як знищували ворогів;

Музична оборона: 10 пісень для очікування перемоги;

Воювати та співати: як артисти працюють на перемогу;

Перемагали й переможемо: славетні битви за Київ;

Однією ногою в могилі: як кремлівські старці воюють зі світом.