Ворони з ботсаду та числа в картинах: виставка Івана Марчука

Чим унікальні нові цьогорічні роботи Марчука та як відшукати приховані числа в його картинах? Вікенд відвідав виставку художника Івана Марчука «Я ЄСМЬ..» в Музеї історії Києва та розпитав митця про майстерню, акварелі та ворон.

Чому варто відвідати виставку?

Іван Марчук — видатний український художник, який винайшов власну техніку малювання — «пльонталізм» та вже створив понад 5000 робіт, які умовно розділив на 14 циклів, що відрізняються за стилем. Картини митця можна побачити в галереях різних країн світу, а от в Україні натрапити на творчість Марчука не так і легко. Художник досі не має постійної виставкової зали для своїх робіт, більшість з них весь час знаходяться в майстерні, лише деякі картини можна побачити в Національному художньому музеї.

На виставці «Я ЄСМЬ..» в Музеї історії Києва представлено 118 робіт художника з різних циклів. Деякі експонуються вперше, наприклад, серія акварельних картин, які Марчук створив цього року.

Про творчість на карантині та майстерню

За словами художника, пандемія ніяк не відбилася на його творчості. Зараз він повернувся до роботи над циклами «Пейзажі», тому що ці картини подобаються глядачам, та «Погляд у безмежність». Проте довелося обмежити своє пересування:

— Зараз я ходжу лише з хати до майстерні та з майстерні до хати і рідко коли змінюю цей маршрут. Прокидаюся раненько, о сьомій виходжу з дому. Йду з вулиці Саксаганської через ботанічний сад, де годую ворон і отримую від них заряд енергії та позитиву, потім йду годувати інших ворон у парку Шевченка, далі повертаю на Пушкінську — там знаходиться моя майстерня.

Вона в мене з 1982 року. Це чотири невеликі кімнати, що знаходяться практично на горищі старого будинку. Там досить тісно та мало світла, а взимку ще й холодно. Проте іншого приміщення для роботи я не маю,— ділиться Іван Марчук.

Попри незручності, художник, продовжує працювати без вихідних та щоранку йде до майстерні в будь-яку погоду.

Про нові акварельні роботи

Більшість картин Івана Марчука намальовані акриловими фарбами, тому акварельні роботи художника найбільше впадають в око на виставці. Унікальні вони ще й тому, що створені не в майстерні. Іван Марчук розповів про свої забавки з аквареллю:

— Я почав малювати аквареллю в 1978 році, потім перейшов до інших технік, а у 1984 році знову на якийсь час повернувся до акварелі. Та цьогорічні картини відрізняються він тих, в них інша текстура, а ще це мої домашні роботи. Я після 6-7 години вечора повертаюся додому з майстерні. Щоб не витрачати марно час до сну, я почав малювати. Вдома теж є деякі мої інструменти, тому я вечорами бавлюся акварелькою.

Цікавинки про виставку та картини

Кожну картину художник непомітно нумерує фарбою. Помітити номер досить непросто. Проте на одній картині нам це вдалося. Спробуйте знайти число 341 на одній з робіт циклу «Нові експресії», а, можливо, вам пощастить помітити номери і на інших картинах.
Роботу «Народились. Виросли. Пішли», яка викликає тугу та сльози у споглядачів, на цій виставці не шукайте. Вона знаходиться в Чикаго в невеличкому музеї Івана Марчука, який облаштувала українська діаспора в США. Проте можна подивитися на інші роботи з цього циклу, на яких також зображені старі українські хати.
Одна з найбільших і найяскравіших картин виставки — «Місяць прокидається». Здається, що на ній зображено захід сонця над річкою чи морем, насправді — це схід місяця над полем.
Крім акварельних, на виставці представлені цьогорічні роботи художника, намальовані акрилом, наприклад, «Святковий парад», «Магія місячної ночі» тощо. Проте є й картини створені у 1980-х.
У Марчука є «Автопортрет у 150 років (Наперед заглядаючи)», проте на виставці він не представлений. Але можна подивитися на інші автопортрети, наприклад, картину «В дорозі» із колекції НХМУ.

Виставка триватиме до 23 травня, потім картини знову повернуться в музейні та приватні колекції, в майстерню Івана Марчука.