Думали про вишиванку власноруч, але не наважувалися. Почалося російське вторгнення — і сотні жінок сіли за роботу. Вікенд розпитав про правила першої сорочки вишивальниць, власниць магазинів і викладачок.
Впровадження Дня вишиванки як національного свята сприяло ренесансу української вишитої сорочки. З’явилися численні майстерні з машинної та ручної вишивки, суттєво побільшало пропозицій на ринку товарів для вишивки. Повномасштабне вторгнення для багатьох стало приводом не відкладати плани на потім і таки вишити сорочку собі та близьким. Тим більше тепер кожен може підібрати проєкт до смаку й по силах. З найрозповсюдженіших варіантів можна назвати такі.
- Розкроєне полотно з друкованим малюнком під вишивку бісером або хрестиком. Розмаїття шалене, але здебільшого то не автентичні взори та техніки. Хоча кому яка різниця, якщо саме цей дизайн припав вам до душі?
- Готові сорочки з вставками під вишивку. Цей варіант чудово підійде тим, хто не має змоги збирати сорочку самотужки або нести до майстерні.
- Авторські та відновлені традиційні схеми вишивки хрестиком. Розшивання сорочок хрестиком набуло популярності в Україні в другій половині 19 століття. Ця техніка є доволі простою, але водночас дозволяє створювати величезне розмаїття дизайнів: від стриманого монохрому до строкатих геометричних узорів. На початку 20 століття неймовірної популярності набули схеми з квітами від торгової марки «Brokard», адже вони були першими загальнодоступними зразками. До того каталоги вишивальних візерунків привозили з-за кордону і коштували вони дуже дорого, тож були доступні лише заможним людям.
- Старовинні техніки вишивки. Знайти зразки можна в музеях або спеціалізованих виданнях, наприклад, присвячених вишивці козацької старшини. Багато технік, притаманних українській вишивці, були розповсюджені в інших країнах і регіонах, тож варто зазирнути також у книги про норвезьку, балканську, румунську й навіть британську історичну вишивку.
Вікенд поспілкувався з майстринями, які взялися до вишивки після лютого 2022-го, з власниками магазинів рукодільного приладдя, до кого найчастіше приходять за порадою, та з учителями вишивання, котрі спеціалізуються на українських техніках, і попросив поділитися власним досвідом з тими, хто тільки на початку цього шляху. Майстрині щедро діляться знаннями, та всі сходяться на тому, що кожен і кожна, хто має бажання, точно подужає зробити сорочку. І для людини, що сама її створить, виріб матиме значно більшу цінність, ніж фабричний.
Олена
— Вишивати сорочку я вирішила на початку повномасштабного вторгнення — хотіла зачепитися за національну ідентичність, втілеснено пережити це вкорінення. Росіяни багато століть намагалися нас того позбавити, продовжують і зараз. Тож на піку переживань цих емоцій і досвіду мені потрібно було таке символічне вкорінення.
Раніше я не вишивала, тож при виборі проєкту шукала такий, щоб було не складно, але при тому красиво й рясно.
Обрала основу з надрукованим малюнком під вишивку хрестиком, подивилася кілька роликів на ютубі про цю техніку й узялася до роботи. Дуже сподобалися і процес, і результат. Були й складнощі, наприклад, нанести малюнок на тканину точно по волокнах майже неможливо. Довелося обирати між рівними хрестиками й зашиванням по трошки скошеному малюнку.
Тим, хто збирається вишивати сорочку, можу порадити спочатку визначитися з тим, що саме хочеться, скільки є вільного часу, наснаги, хочеться щось простіше чи навпаки створити «з нуля». Знаючи це, ви зможете визначитися: або пройти якийсь курс (від вивчення технік до пошиття сорочки за обраним зразком), або вишити заготовку. Обирайте те, що вам до душі. І процес, і результат — це неймовірні відчуття і дуже класний досвід.
Тетяна
— Вишивати сорочку я вирішила давно. Але страх перед обсягом роботи лякав. Від бабусі та мами не залишилося сорочок, тому захотіла вишити собі. Сорочку вибрала до вишивання. Довго шукала таке, щоб перехопило дух від побаченого.
Хрестиком вишивати мені нудно, та й хотілося чогось більш автентичного. Випадково в інтернеті знайшла фото давньої сорочки — і зорі склалися! Матеріали довго не збирала, бо мала вдосталь усього в шафці. У мене більше часу зайняло вишивання зразків і створення схеми, за якою вишиваю.
Якщо відверто, то враження від вишивки (маю зараз дві сорочки в роботі) зіпсували деякі більш досвідчені майстрині. Я поділилася фото процесу та враженнями на своїй сторінці в соцмережі й отримала багато коментарів на зразок «не вмієш, не берися», «ти не майстер» тощо. Усе їм не так: від мого вибору тканини та ниток до вибору візерунку, зворотній бік не такий, як їм хотілося б. Після таких непроханих коментарів опускаються руки й вишивати більше зовсім не хочеться. Я довго з тим боролася. Зараз мене такі коментарі уже не сильно хвилюють — ми ж усі вчимося та маємо право на помилки.
Тим, хто вперше вишиває сорочку, раджу не боятися! Є зараз дуже багато вишивальниць, майстрів, які з радістю діляться своїми знаннями, за що їм величезна подяка! Можна придбати цілу енциклопедію з різних технік вишивання чи придбати уроки лише з того, що саме вам подобається, а також брати участь у різних спільних проєктах, де дівчата гуртом вишивають сорочки й підтримують одна одну. Друга порада — підібрати добре матеріали. Це дуже важливо, бо на вишивання та пошиття сорочки ви витрачаєте купу часу, то праця, тому, щоб результат потішив, серйозно підійдіть до підбору матеріалів та вибору візерунку. І головне: вишивайте із задоволенням!
Анастасія
— Я вирішила вишити першу традиційну українську сорочку в перший рік повномасштабного вторгнення. До цього я вишила дві сорочки хрестиком по заготовці для мами. Своєї сорочки я не мала, а раніше не хотіла. Вони мені здавались якимись недолугими. Потім я побачила старовинні українські сорочки і терміново захотіла собі таку. У пошуках натхнення натрапила на канал Ірини Зайцевої, де вона вчить традиційних технік вишивки, і закохалась у вирізування. Про матеріали подивилася відео там само й зрозуміла, що мені для роботи потрібні рівномірна тканина та кручена нитка.
На сайті магазину я розгубилась і вирішила все вибрати особисто. Їхала з наміром взяти дешеву тканину, але, на щастя, в магазині працювала досвідчена вишивальниця, котра мене відмовила від тої ідеї. Я взяла дорогий італійський льон і всі необхідні матеріали. Візерунок обирала за принципом «використати якомога більше технік».
Я дуже хотіла навчитись всього! Основний мотив я взяла з рівненської сорочки. Схему створила сама, за фотографією. Рукава оформила мережками на свій розсуд. Тому сорочка у мене унікальна. Я була в захваті від процесу та від результату. Є певні недоліки у цієї сорочки, але про них знаю тільки я. За наступний рік я створила ще три сорочки і зараз працюю над четвертою.
Початківцям рекомендую не боятися зіпсувати тканину, не економити на матеріалах, бо сорочка — це скарб, який буде переходити від покоління до покоління, а хороші матеріали забезпечать довговічність. Також не бійтеся ставити запитання іншим вишивальницям. Зазвичай ми залюбки допомагаємо одна одній, бо робимо спільну справу — популяризуємо українську культуру.
Тетяна
— Ще з дитинства хотіла вишити собі сорочку, бо цікавилася вишивкою з 12 років. Але почала роботу вже під час повномасштабної війни. Було сильне бажання створити щось тепле й наше. Точно знала, що перша сорочка має бути нескладна у виконанні, щоб не пропало бажання, тому обрала простий шлях: купила готову схему й повторила модель сорочки, яку пропонував дизайнер, за допомогою кравчині.
Ціль досягнута, бажання вишивати сорочки не пропало: першу створила з великим задоволенням, тому вже вишиваю другу! Враження неймовірні, бо речі, створені власними руками, наповнені теплом. Не бійтеся почати. Обирайте для першої сорочки простий дизайн. Прислухайтеся до рекомендацій та досвіду інших. Робіть все з великою любовʼю до справи й обовʼязково все вийде.
Наталя, керівниця магазину «Мережка»
— Мене звати Наталя Попович, я засновниця магазину та інтернет-магазину «Мережка», який працює вже понад 13 років у Львові. За останні роки суттєво зріс інтерес українок до створення вишиваних сорочок. Це не може не тішити мене і як вишивальницю, і як власницю магазину з товарами для вишивання. Щодня відповідаємо на запитання від наших клієнток у соцмережах та в магазині: яку тканину купити, якими нитками вишивати, звідки та як починати, якою технікою вишивати, тощо.
Вишивальниці мають неймовірне бажання розпочати створювати свою першу сорочку, проте не мають досвіду у цьому питанні.
На щастя, у нас працюють люди, закохані в свою справу, а «Мережка» є осередком, де можна отримати кваліфіковану консультацію та придбати усе необхідне. А це дуже важливо для вишивальниці-початківця, котра ще не до кінця орієнтується у всіх аспектах великого проєкту.
З чого ж розпочати, якщо є ідея та бажання створити власноруч вишивану сорочку? Перш за все, рекомендую визначитися з узором та техніками, якими будете вишивати. Чи це буде вишивка хрестиком, чи низинкою, чи іншими рахунковими техніками? А, можливо, це будуть колодочки або художня гладь?
Від обраної техніки частково залежать наступний крок — вибір полотна для сорочки. Якщо сорочка буде вишиватися будь-якими рахунковими техніками (хрестик, колодочки, низинка, занизування, вирізування, мережка), а це зазвичай 90% усіх вишиваних сорочок, то рекомендую обирати рівномірні полотна.
Що таке рівномірні полотна та як їх відрізнити від інших полотен? Рівномірні полотна — це полотна по типу домотканих, плетення ниток полотна є рівномірним, відповідно вишивка в ширину чи довжину буде однаковою.
Вишивати по такому полотні можна одразу, без накладної канви. Ці полотна натуральні, деякі можуть мати незначний відсоток домішок синтетики. Зазвичай це бавовняні, лляні, лляно-бавовняні, конопляні полотна українського та іноземного виробництва. Українські полотна не поступаються якістю іноземним, вони є доступнішими у ціні, мають суттєво більший вибір по комбінаціях матеріалів, ніж іноземні. На якому полотні зупинитися? Мусите визначитися самі, адже вам працювати з ним протягом декількох місяців. І перша моя порада — щоб полотно було зручне вам для вишивання. Саме вам, а не вишивальниці, яка вам його порадила.
Основні моменти при виборі полотна, яких я особисто дотримуюся:
- зручне для вашого зору плетення полотна;
- склад полотна, який ви обрали (чи бавовна, чи льон, чи з домішками);
- ціна полотна, адже вартість полотен на сьогодні різниться від 260 до 2000 грн за метр.
Наступний крок — це вибір ниток для вишивання. Він теж залежить від техніки вишивання. Якщо коротко: зазвичай вишивають муліне, ниточкою крученою по типу Ірис, вовняними нитками, штучним або натуральним шовком, лляними нитками. Усе залежить від техніки, від бажаного результату, від регіону, за яким буде вишиватися сорочка. До повномаштабного вторгнення, більшість вишивальниць обирали сучасні дизайни сорочок, експериментували з фасонами, узорами. Часто комбінували вишивку з великою кількістю мережива. Вишивали так, як відчували.
Останнім часом дедалі частіше вишивають автентичні сорочки, по старих зразках. Відтворюють своїми руками, у сучасних умовах, сучасними матеріалами, але вишивають так, як колись робили наші предки. Це неймовірне перевтілення автентики в сучасних умовах. Кожна вишивальниця додає якісь свої родзинки в сорочку, і ця сорочка стає унікальною, неповторною, і за багато десятиліть буде тішити нащадків вишивальниці, адже завдяки сучасним якісним матеріалам, сорочка не втратить краси та вигляду з роками. Такі сорочки оздоблюють ручною мережкою, зубцюванням, брижами. Ба більше, ще й вручну зшивають, без використання машинок. І це зараз модно й актуально — саме відтворювати вишивані сорочки як колись наші предки це робили.
Велика подяка вишивальницям-майстриням, котрі проводять курси та навчання, відтворюють кожен стібочок і навчають цього. Завдяки їм та умілим рукам вишивальниць світ бачить неймовірну вишивану красу, яка постала з нашого минулого.
Ольга, керівниця магазину «Лелітка»
Перед початком вишивання сорочки власноруч варто визначитись: це буде сучасний варіант з взором вишивки, який вам подобається, або репліка давньої сорочки.
Якщо це сучасний варіант сорочки, то починаємо зі схеми вишивки. Їх зараз безліч в інтернеті, як у вільному доступі, так і у спеціалістів, що розробляють готові схеми або створюють індивідуальні за вашим запитом. Далі в магазині потрібно обрати тканину. Якщо ви початківець, то ми завжди радимо починати працювати лише з якісними матеріалами, оскільки це буде фундаментом у подальшій творчості, на який накладеться ваш досвід. Тканину для першого разу варто обирати не дуже щільного переплетення й тільки рівномірну, тобто таку, котра не потребує накладної канви. Вона є різна за щільністю та фактурою, обирайте таку, яка буде комфортною та зрозумілою для очей. Якщо це сучасна сорочка, то тут можна експериментувати зі складом тканини. Є величезне різноманіття фактур та товщин ниток, тож кожному знайдеться щось своє.
Коли маєте схему, тканину та нитки, необхідно віднести то все до кравчині, котра зробить розмітку крою для подальшого виробу. Не рекомендуємо прати тканину перед вишивкою: тоді тканина дає усадку й буде набагато гірше видно переплетення, що дуже ускладнює вишивання. І ні в якому разі не «вирізати викрійку», а лише намітити на прямокутниках водорозчинним маркером місця, де ви будете вишивати. Тільки після того, як вишиєте ваш взір, перете ці прямокутники. Ми завжди рекомендуємо прати виріб у пральній машині на температурі 30°C, бажано із серветкою для вбирання кольору. Це надійніше, аніж прання вручну. Пральна машина швидко й добре виполіскує тканину і, якщо на нитках був сухий залишок фарби, то він не встигне розтіктися вишивкою. Після прання вже несемо тканину до кравчині, котра викроїть за вашими мірками та зшиє виріб.
З запитом на першу вишиту сорочку до нас звертаються щодня, як у нашому офлайн-магазині у Львові, так і онлайн, по кілька разів на день. Нас дуже тішить, що з кожним навіть тижнем люди дедалі більше обирають автентику, шукають спеціалізовану літературу, проходять курси вишивки.
Ольга Нарбут, засновниця «Школи української вишивки Prekrasa Studio»
— Мій перехід від вишивання до навчання інших трапився цілком природно й майже непомітно. У 2010-2011 роках, коли я сама навчилася вишивати, мене захопили багатство та різноманітність традиційної української вишивки, особливо рушники Східного Поділля і Центральної України. Навіть у межах одного регіону вишивка рушників, жіночих і чоловічих сорочок можуть бути абсолютно різні, що вже казати про відмінності між регіонами! Мені любі всі традиційні техніки, обрати найулюбленішу неможливо, хоча для кожної техніки й кожного узору є свій час.
«Школа української вишивки Prekrasa Studio» — це понад 20 майстрів з різних куточків України, котрі розміщують на сайті свої схеми вишивки, дописи в блозі, майстер-класи і курси. Ми свідомо не сильно розвиваємо напрям зі схемами, бо хочемо залишити фокус на навчальних матеріалах, охопити якомога більше технік, щоб люди могли вишити будь який візерунок рідного регіону.
Навчання в Prekrasa Studio відбувається онлайн. Усі уроки й майстер-класи робимо максимально детальними, знімаємо відео з урахуванням дрібниць і нюансів. Обсяг матеріалу в онлайн-заннях набагато більший, ніж можна вмістити у звичайний майстер-клас, і ми час від часу доповнюємо новими матеріалами вже готові курси. Доступ до навчальних матеріалів безлімітний, люди можуть навчатись в будь-який зручний час і з будь-якого куточку світу, де є інтернет.
Після початку повномасштабного вторгнення цікавість до традиційних технік вишивки збільшилася в рази, але мене найбільше тішить зростання не кількості, а якості цих запитів. Раніше українську вишивку розглядали частіше з точки зору декору, для прикрашання одягу, побутових речей чи інтер’єру, то зараз люди цікавляться сорочками та рушниками з точністю не тільки до регіону, але навіть до села. Вишивка з декору перетворилася на зв’язок між сьогоденням і минулим, елемент самоідентифікації та патріотизму.
Кожну вишивальницю, котра вирішила робити свою першу сорочку, я щиро вітаю з цим важливим рішенням, бо ця сорочка, як закоханість, завжди лишиться для вас першою і особливою. Потім ви вишиєте ще багато сорочок, майстерніших, складніших, з різними техніками і візерунками, але то будуть вже інші історії.
Плануючи першу сорочку, ви маєте відповісти собі на кілька запитань.
- Якою ви бачите цю сорочку? Це буде це сучасний одяг (сукня, блуза), оздоблений старовинними візерунками й техніками чи хочете створити репліку певної старовинної сорочки? Від цього залежить вибір техніки вишивки та глибина занурення в дослідницьку частину роботи.
- Чи володієте ви техніками, які потрібні для виконання роботи? Якщо ні, то заплануйте навчання по обраних техніках та особливостях крою, адже вони дуже різняться залежно від регіону.
- Яку тканину будете використовувати? Бажано обирати її особисто, не спираючись на фото чи рекомендації інших майстрів. Більшість технік, які використовувалися в українській традиційній вишивці є рахунковими, отже, вимагають рівномірного полотна. Чи добре вам видно нитки полотна? Чи зможете ви рахувати нитки? Адже під час роботи вам доведеться багатенько рахувати. Якщо ж ви оберете нерівномірне полотно, то необхідно врахувати, чи зможете ви врівноважити вишивку, щоб візерунок виглядав гармонійно. При купівлі тканини на сорочку врахуйте, що треба буде відшивати зразки при опануванні технік — це потрібно робити на тій самій тканині, з якою ви плануєте надалі працювати.
- Якими нитками будете вишивати? Чи зручні вони в роботі? Чи задовольняє якість ниток після прання відшитого зразка? Чи не полиняли вони, а, можливо, сіли більше за полотно і деформували вишивку? Чи органічно виглядатимуть ці нитки в обраній техніці? Чи підійдуть до вашого полотна?
- Який візерунок ви будете вишивати? Хочете відтворити автентичну сорочку повністю чи тільки вишити фрагменти взору? Ви можете придбати готову схему, знайти її в книзі чи інтернеті, або створити власноруч.
- Який крій ви оберете для своєї сорочки? Вишивкою справа не обмежується, після того сорочку ще треба зібрати. Це можна зробити у кравчині, але дуже часто майстрині бажають зібрати вишиту сорочку власноруч, як це робилося раніше. Для цього варто знати, як правильно покроїти та зшити сорочку. У нашій школі є детальний курс, який враховує всі етапи роботи від зняття мірок і розрахунку кількості тканини до розкрою до збирання сорочки «хлоп'янки». Це найпростіший і найуніверсальніший тунікоподібний крій, який підходить всім: чоловікам, жінкам і діткам.
Роботи учениць Prekrasa Studio: Сергіївна Наталія (вишито за схемою Prekrasa Studio), Maryna Martha (вишито за майстер-класом «Колодочки: як вишивати мальовані квіти»)
Римма Яценко, викладачка, «Майстерня Римми Яценко»
— У січні 2021 року я запустила рукодільний канал на ютубі, бо маю стільки інформації та досвіду, що ними треба ділитися. Раз на тиждень я знімала відео й паралельно брала замовлення на сорочки. Мною рухало усвідомлення, що варто популяризувати наші рідні техніки та щось все ж робити з тим хрестиком, бо багато українців думають, що на ньому все закінчується, незрозумілою машинною ширпотребною вишивкою, маками на всі груди тощо.
У нас настільки древня історія та багатюща культура, що про те треба не просто розповідати, але й показувати. На такі речі можна довго «залипати», розглядати.
На момент повномасштабного вторгнення мала замовлення на парні весільні сорочки, які все не вишивалися. Я не могла сісти за них, аж поки не почала вишивати рушник на Перемогу і вкладати в нього всі емоції.
З 24 лютого 2022 року люди рятували свій емоційний стан, як могли. Багато хто прийшов до вишивки підсвідомо, тож мене у Львові питали про курси з вишивки. Я вирішила спробувати й почала з охочими вивчати шви, які були на вишитій мною для гарної людини сорочці.
Ті, хто спостерігав за нами віддалено, пропонували почати онлайн-навчання по тій самій сорочці. Так народився курс по відшиттю сорочки «Синевир» з нуля. За ним сорочки створили люди, котрі до того ніколи подібного не робили або вишивали лише хрестиком. Дивлячись на результат онлайн-навчання, я зрозуміла, що досягла мети: курс — це вижимка з мого досвіду, з короткими змістовними відео, з дрібницями, від яких залежить результат. А найбільше тішить те, що, закінчуючи курс, люди стають «голкозалежними».
Після подій 24.02.2022 охочих мати сорочку, навчитися створювати сорочки стало в рази більше. Ворог не тільки не досяг своєї мети, він все зробив у точності до навпаки. Він намагався знищити нас і нашу культуру, а ми показали, наскільки великі та величні.
Сподобалася стаття? Подякуй редакції!
Про вишиванки дізнавалася
Ксенія Пєтухова
Авторка
Світлана Максимець
Редакторка
