Планувати та досягати: як ставити цілі

Багато хто з настанням нового року складає плани на рік. Але як правильно це робити? Як сформувати цілі, скласти плани та найголовніше — досягти поставленої мети? Ольга Малініна, яка понад 10 років розвивається в IT-галузі, спеціально для читачів Вікенду розповіла, як ставити цілі та що робити, якщо плани провалилися.

Звідки взялася ця мода — ставити собі плани саме на новий рік? У загадуванні бажання в новорічну ніч і те більше логіки — за ним хоча б стоїть зрозуміла віра в дива. А от передноворічне планування в більшості випадків перетворюється на безглузде «всі побігли, і я побіг».

Планування та постановка цілей — це дуже круті інструменти. Але щоб вони працювали, треба їх правильно використовувати.

Коли та на скільки планувати?

У кожної людини свій горизонт планування, тобто період, на який їй комфортно будувати плани та ставити собі цілі. У когось це рік, у когось — три, а для когось місяць — уже забагато. Ба більше, через війну та непевність у завтрашньому дні у багатьох горизонт планування значно зменшився. Дехто зізнається, що їхній максимум зараз — це кілька днів. І коли ми говоримо про ефективне планування, то говоримо про те, що треба оперувати комфортним для мозку періодом. Якщо комфортно планувати на місяць, а далі — чорна діра, то треба планувати на місяць. Комфортно на пʼять років — то планувати на цей термін. Немає чіткого правила, що планувати треба саме на рік.

Те саме стосується й моменту планування. Що станеться, якщо будувати плани в середині січня, а не на новий рік? А якщо поставити собі ціль у липні, то ніколи її не досягнеш? Звісно, ні. Адекватне планування та постановка цілей — це процеси, які відбуваються регулярно, а не раз на рік. Як сама людина, так і обставини, в яких вона знаходиться, постійно змінюються, тож логічно відповідно до цього змінювати плани та цілі.

Тож,

Коли: коли ви не знаходитесь у режимі «встигнути все», а маєте час обміркувати, прислухатись до себе та своїх бажань.
На скільки: на той період, яким вам комфортно оперувати. Спробуйте уявити себе за місяць/квартал/пів року/рік/три/п’ять: де ви будете та чого досягли? Там, де ви можете це зробити, і є ваш горизонт планування.
Як: напишіть список і залиште його на кілька днів. А потім поверніться і відредагуйте: скоріш за все щось захочеться змінити чи викинути, а щось додати. Повертайтеся до списку щоразу, коли змінюєтеся ви чи обставини: зʼявляються нові інтереси, знайомства, потреби, робота тощо.

В яких сферах планувати?

Щоб жити насиченим та гармонійним життям, ми маємо розвиватися не тільки професійно, а й особисто. Тож при плануванні та постановці цілей варто враховувати не лише роботу, а й інші сфери свого життя — родину, хобі, здоровʼя.

У коучінгу поширене використання колеса балансу Майера, яке дозволяє оцінити стан справ у житті людини. У класичному варіанті, воно включає вісім сфер, і вважається, що коли всі сфери збалансовані, то колесо починає «обертатись», а сама людина отримує більше можливостей, задоволення та емоцій.

Звичайно, колесо — то лише метафора, проте на сфери варто звернути увагу при плануванні та постановці цілей. До речі, не забороняється додати щось своє, наприклад, у мене є окрема сфера «спорт».

Самих цілей можна писати скільки завгодно, проте важливий момент: неможливо робити все й одразу. Тож контролювати та будувати плани варто щодо всіх важливих сфер життя, а ось реалізовувати задумане — поступово. Глобально є два підходи до досягнення цілей та збереження балансу:

У глибину. На певний період (від місяця до трьох) обирається одна велика ціль, кілька середніх і кілька дрібних, і робота ведеться тільки над обраними цілями, всі інші ігноруються. Після завершення періоду обирається новий фокус. Велика ціль може бути лише одна, а ось кількість середніх і дрібних залежить від продуктивності та ефективності людини. Наприклад, мені комфортно працювати у режимі 1/3/5. Визначити свою оптимальну кількість цілей можна дослідним шляхом.
У ширину. На певний період (від місяця до трьох) обирається одна велика ціль, а для всіх інших сфер розписуються дії, які дозволяють підтримувати їх на тому ж рівні, як і раніше.

У першому випадку акцент на фокусованому досягненні, тому сфери, над якими ми зараз не працюємо, можуть просідати. Не допустити фатального просідання допомагає регулярна ротація цілей, проте на практиці, на жаль, утримати всі кульки-сфери не завжди вдається. У другому випадку акцент робиться саме на утриманні балансу в усіх сферах з можливим — але це не обовʼязково! — уповільненням у досягненні основної мети.

Сфери колеса балансу Майера:

Кар’єра.
Родина.
Друзі.
Здоровʼя.
Хобі.
Гроші.
Відпочинок.
Саморозвиток.

Як планувати?

Є дві стратегії планування: безпечна та амбіційна.

Прикладом безпечної стратегії є планування за технікою SMART, яка говорить нам, що ціль має бути досяжною. Якщо ви зараз не говорите англійською взагалі, то ставити собі за мету заговорити на рівні носія за рік — не варто, бо ви цього все одно не зможете зробити.

Згідно з амбіційною стратегією можна ставити собі будь-які цілі, навіть якщо наразі вони є не реалістичними.

У сучасній філософії планування та коучінгу перевага надається саме безпечній стратегії. Але проблема полягає в тому, що досягти чогось значного за допомогою безпечної стратегії майже неможливо. За допомогою того ж SMART можна придбати холодильник, поїхати у відпустку чи навіть отримати підвищення. Проте добитися чогось визначного, якогось «ВАУ» за допомогою цієї стратегії навряд вийде: ми здебільшого себе недооцінюємо, тому коли самі собі ставимо цілі за безпечною стратегією, то вони в більшості випадків не розкривають весь наш потенціал.

Яку з двох стратегій обрати, залежить від особливостей людини та її амбіцій. Для різних сфер життя можна обирати різні стратегії. Якщо ви мрієте про карʼєру, то в цій сфері діяти за амбітною стратегією, в інших — за безпечною. Але знову ж таки — великих цілей не може бути багато. Достатньо однієї, максимум — двох.

Обрані цілі обовʼязково треба зафіксувати у зручному для себе форматі. Карта бажань, список у щоденнику, нотатки в телефоні чи таблиця в екселі — байдуже. Немає «правильного» оформлення, є те, яке підходить чи не підходить конкретній людині. Так, творчій особистості навряд буде комфортно працювати з таблицями, а аналітику — з форматами, які базуються на візуалізації. Варто обирати не те, що обирає більшість, а те, що зручно саме тобі. Більш критичною є можливість мати змогу повернутись до списку в будь-який момент, бо працювати з ним треба регулярно, а не два рази на рік.

Розшифровка абревіатури SMART:

S (specific) — конкретна;
M (measurable) — вимірювана;
A (achievable) — досяжна;
R (realistic) — реалістична та значуща;
T (timed) — обмежена в часі.

Збираємо все докупи

Обираємо сфери життя, для яких будемо ставити цілі та складати плани.
Ставимо цілі для цих сфер та записуємо їх.
Беремо час на подумати.
Повертаємося до переліку та вносимо в нього корективи.
За потреби розбиваємо великі цілі на дрібніші, з якими нам буде зручно працювати.
Складаємо плани: описуємо кроки та дії, які допоможуть досягти цілей.
Обираємо декілька цілей для реалізації в найближчий період.
Працюємо! Якщо змінились обставини — вносимо корективи в список цілей і плани.
Коли ціль досягнуто, обираємо наступну зі списку.
Регулярно повертаємося до списку, щоб оцінити прогрес та, за потреби, внести зміни.

А як не вийде?

Звісно, не досягнути мети чи не виконати план буває дуже образливо, неприємно, демотивуюче. Проте незалежно від результату процес досягнення може завести так далеко та високо, як ти навіть розраховувати не міг. А навіть якщо не вийшло, можна проаналізувати помилки, врахувати їх та спробувати ще. І ще. І ще. І так доти, доки не вийде, бо людину характеризує не те, скільки раз її спіткала невдача, а те, скільки раз вона після цього пробувала ще.

Тож треба боятись не того, що не вийде, а того, що ти навіть не спробуєш. І до речі, в останньому випадку 100% нічого не виходить.