Затоплене Маямі з неперевершеними краєвидами, нуарна атмосфера, заплутані таємниці та Г’ю Джекман у стильному костюмі — на українські екрани виходить новий фільм «Ремінісценція». Здавалося б, усі складові вказують на те, що картина повинна бути успішною. Вікенд розповідає, чи вдалося це фільму та чого від нього очікувати.
Недалеке майбутнє, Маямі наполовину затоплене внаслідок глобального потепління, а більшість людей ледь виживає у міських гетто. Ніколас Банністер (Г’ю Джекман) — ветеран війни, який тепер допомагає людям повернутися у минуле завдяки спеціальній технології.
Одного разу до нього приходить загадкова незнайомка Мей (Ребекка Фергюсон), якій потрібно віднайти у своїй пам’яті місце, де вона загубила ключі. Здавалося б, випадкова зустріч, але вона перетворюється на палку та заплутану історію кохання, а чарівна незнайомка виявляється зовсім не тою, за кого себе видавала.
Нуарний детектив чи затягнута мелодрама
Фільм став режисерським дебютом для Лізи Джой, однієї зі співавторок серіалу «Світ Дикого Заходу». В описі вказано, що це науково-фантастична картина, втім, фільм балансує на межі мелодрами та нуарного детективу з елементами антиутопії.
Створений світ виглядає трохи моторошно та вражаюче. Напівзруйноване місто, затоплені дороги та будівлі, шматочок суші, де живуть лише багатії, монументальні дамби, які стримують воду. Місто живе лише вночі, адже вдень неможливо щось робити через неймовірну спеку. Обшарпані неонові вивіски, пристані з гнилими дошками та іржавими човнами навіюють атмосферу безвиході та яскраво показують нову реальність, у якій опинилося людство.
Але окрім якісної атмосфери та гарної картинки фільм більше нічого не може запропонувати. Стрічка дуже затягнута, повільна та перенасичена однотипними діалогами та душевними стражданнями головного героя. Першу годину взагалі нічого не відбувається, а герой лише марить тим, аби знайти свою кохану. Його пошуки схожі на одержимість. Вони перетворюються на нав’язливу ідею, а глядачеві весь фільм доводиться спостерігати за циклічними спогадами, у яких загруз Нік Банністер.
У своїх пошуках Нік дізнається, що його кохана зовсім не та, за кого себе видавала. А її життя оповите таємницями та криміналом, та й раптово зникла вона не просто так, а тому, що вплуталася у чергову кримінальну схему. Зрозуміло, що частиною цієї схеми стає й Нік. Йому доведеться не лише шукати кохану, а й розслідувати зникнення та вбивства, щоб докупи зв’язати все, що відбувається навколо.
Переважну частину фільму ми лише бачимо страждаючого Ніка, який не слухає свою єдину подругу та колегу — Ват (Тенді Ньютон), єдиного розсудливого персонажа фільму. Одержимість Ніка та його любовні страждання виглядають штучно та починають дратувати. Тому фільм більше взяв від дешевої мелодрами, де герої не можуть розібратися зі своїми почуттями, аніж від наукової фантастики.
Хронологія доволі рвана: спогади чергуються з теперішнім. Тому сюжет виглядає закрученим, а насправді він банальний і передбачуваний, а усі герої врешті-решт отримують те, до чого йшли. Сценаристи вдало зв’язали усі сюжетні нитки, але це не викликає захоплення та здивування, адже всі повороти історії можна прорахувати ще від самого початку.
Чи змушує фільм замислитися? Так, сама технологія, яка повертає людей до їхніх спогадів — досить цікава тема. Але, на жаль, творці картини не змогли розкрити цю лінію так, як хотілося б.
Чого очікувати від фільму «Ремінісценція»:
- затягнутого та нудного сюжету, який втомлює вже після половини перегляду;
- гарної картинки затопленого міста та постапокаліптичних краєвидів;
- зіркового акторського складу, який, на жаль, не рятує фільм;
- посередньої та банальної історії;
- цікавої задумки, яку не змогли реалізувати на повну;
- розмов та роздумів про почуття та кохання.
Тож чи варто дивитися цей фільм? Якщо вам подобається Г’ю Джекман і ви прихильник його творчості, то однозначно так. Це далеко не найкраща робота актора, але виглядає він тут все ще круто. Якщо вас не лякають повільні та зовсім не динамічні фільми — «Ремінісценція» цілком може стати картиною для вечірнього перегляду. В усіх інших випадках вас навряд чи зачепить цей фільм, передивлятися його не виникає бажання, попри офігенного Г’ю Джекмана.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: «Персонаж»: хто грає за тебе;
Детектив, кохання, зомбі: знайди свій корейський серіал;
«Загін самогубців»: кров, екшн і безумство;
Монстрокиця, канібали та бурхлива Амазонка: «Круїз у джунглях» у кіно.