Чаювання з історією. 6 справ у Садибі на Кудрявці

Фото: Олена Максимець/Вікенд

Поки кияни сперечаються про майбутнє музею Булгакова, музей Пушкіна органічно перетворився на «Садибу на Кудрявці» й став магнітом для відвідувачів. Вікенд завітав, поспілкувався з виконуючою обов’язки завідувачки філії Світланою Говоровою та розказує, що робити у садибі.

Дізнаватися, як музей Пушкіна перестав існувати

Основу експозиції музею складало приватне зібрання відомого київського колекціонера Якова Бердичевського, який у 1980-х роках подарував своє надбання Києву за умови, що в місті буде відкрито музей, де все це зможуть бачити відвідувачі. Так у великій родині Музею історії міста Києва з’явилась ще одна філія, яка спочатку мала назву «Пушкін і декабристи на Україні», а згодом стала «Київським музеєм О.С.Пушкіна».

У 2022 році наукова рада ухвалила, що такий музей припиняє існувати.

Слухати про зміни

З 2023 року музей має нову назву й розповідає про історичну місцевість, побут, соціальне та культурне життя Києва ХІХ — початку XX століття.

Зараз тривають дві тимчасові виставки. «Tempo primo» присвячена музикуванню в Києві початку XX століття, а «Розповідь ялинки з Кудрявця» знайомить нас з різдвяно-новорічними київськими традиціями.

Натискайте на фото для збільшення

Згадувати видатних киян

На Кудрявці віддавна існував потужний осередок освіти й науки — Київська духовна семінарія, Астрономічна обсерваторія, Народна аудиторія.

У різні часи тут мешкали Іван Франко, Іван Нечуй-Левицький, Федір і Василь Кричевські, Микола Лисенко. Під час Української революції на Вознесенському узвозі містилися казарми Корпусу Січових Стрільців на чолі зі славетними полковниками армії УНР Євгеном Коновальцем та Андрієм Мельником.

У будинку музею на Кудрявській, 9 жили менш відомі, але теж дуже цікаві особистості: викладач А. Демуцький, професор М. Дроздов, педагог В. Петрова, вдова радника О. Ляшенко, теолог О. Булгаков.

У березні 1911 року садибу придбав публіцист і громадський діяч Павло Мазюкевич. У тому ж році на його замовлення за проєктом Василя Кричевського у дворі збудували флігель, де пізніше жила художниця Дінора Мазюкевич, відома дослідниця Києва, авторка макета стародавнього Києва Х-XIII століття, який експонується в Софії Київській.

Відзначати привітність і камерність

Садиба — камерна, двоповерхова будівля, яка має три експозиційні зали на першому поверсі та два на другому.

Будинок має свої архітектурні недоліки: відсутність фундаменту негативно впливає на стан будівлі. Добре, що французький культурний центр подарував музею осушувачі повітря, тепер працівникам вдається втримувати належний стан садиби й експонатів.

Колектив музею невеликий і привітний. Відвідувачів завдяки розголосу в соцмережах стає все більше, приймають всіх дуже тепло.

Слухати про музику

Тема першої виставки оновленого музею — Київ музичний. Тут відвідувачі дізнаються про Леона Ідзиковського, який перебрався до нашого міста з Варшави, а в 1860 році відкрив на Хрещатику, 29 «Книжково-музичний магазин Леона Ідзіковського». При магазині працювали бібліотека, концертне бюро, літературно-музичний салон. Там проходили поетичні читання, літературні диспути, виступи модних виконавців.

Після смерті власника сімейну справу очолила його дружина Герсилія Гнатівна. Вона відкрила великий нотний склад і широко видавала твори українських і польських музикантів.

Власник «Депо музичних інструментів, другого музичного магазину на Хрещатику, чех Генріх-Ігнатій Ігнатійович Їндржишек. Він легко вписався в київську еліту: член Київської міської Думи, Голова чеського добродійного і просвітницького Товариства імені Яна Аммоса Каменського, дійсний член товариства швидкої медичної допомоги, купець 2-ої гільдії. Він же став ініціатором створення заводу з виготовлення грамплатівок «Екстрафон».

Святкувати та чаювати

Темі різдвяно-новорічного Києва в музеї присвятили два зали на другому поверсі. Там же облаштували куточок, де відвідувачі обожнюють фотографуватися. Ввели традицію чаювання.

Ялинку поставили з оздобленням, характерним початку XX століття. Дерево прикрашене пряниками, горіхами та справжніми яблуками.

Підказка від Вікенду:

Різдвяна виставка в музеї працює до 19 січня.

Темою нової виставки, яка планується навесні, стане історія Кудрявця, історія родини Мазюкевичів та інше цікаве. Стежте за анонсами в соцмережах й обов’язково запишіться на чаювання.

Адреса: вулиця Кудрявська, 9.

Графік роботи: середа-неділя з 11:00 до 17:00 (каса працює до 16.15).

Ціни: 120 гривень — вхідний квиток, 150 гривень — екскурсія для групи.

Чаювання: 60 гривень (діє обмеження по часу — 40 хвилин).

Запис на чаювання на сторінці музею.