У прокат виходить сімейний фільм «Вівці-детективи». Попередньою роботою режисера Кайла Балди був мультфільм з франшизи «Посіпаки», а сценариста Крейга Мазіна — серіал «Останні з нас». Розказуємо, яке кіно вийшло у цього дуету та про свої враження від прем’єри.
«Вівці-детективи» — це екранізація роману німецької авторки Леоні Свонн «Три мішки вовни». Книга стала бестселером та перекладена більш, ніж тридцятьма мовами. До речі, КСД вже анонсувало українське видання.
Вівчар Джордж Гарді живе усамітнено в трейлері на пасовищі. Він обожнює своїх овець, кожній дає ім’я, знає їхні характери, довіряє їм свої переживання. Щовечора він сідає на ґанку і читає їм детективні романи. Улюблениця Джорджа — Лілі — найрозумніша овечка, вона завжди здогадується, хто у книзі вбивця. Але коли Джордж помирає за таємничих обставин, Лілі дізнається, що у реальному житті вести розслідування набагато складніше. Втім, компанію впертих кудлатих детективів не зупинять ніякі перешкоди! Окрім, можливо, асфальтованих доріг.
У ролі вічаря — Г’ю Джекман, що вже мало б привести до кінотеатру велику кількість глядачів. І не турбуйтеся, його екранний час після вбивства не закінчується.
Емма Томпсон у ролі самовпевненої юристки додає стрічці чудового гумору та британського характеру.
Роль недоладного поліцейського втілив Ніколас Браун, відомий за серіалом «Спадкоємці».
Також у ролях Ніколас Голіцин, Моллі Гордон, Тосін Кол, Хонг Чау та інші.
За багатьма параметрами, це класичний детектив — маленьке британське містечко, що потопає в гліциніях і трояндах, несподіваний заповіт, кілька підозрюваних з мотивами і без алібі, поліцейський, який не може без ліхтаря знайти свій за…писник, і кмітливі детективи-любителі, тільки цього разу вони свійські тварини.
Комп’ютерна графіка тут чудова, овечки виглядають адекватно й водночас цікаво; персонажів багато, але вони всі вирізняються. Взагалі картинка дуже приємна, більшість кадрів яскраві й життєрадісні, це створює відповідний настрій при перегляді.
Оскільки фільм позиціонується як сімейний, він обережно працює з темою смерті. Так, нам показують лише руку мертвого вівчаря. Водночас наголошується на важливості пам’яті про тих, хто пішов у засвіти. Оскільки цю тему проговорюють овечки, вона ніби спрямована на дітей, але чимало дорослих на показі просльозилися.
Ще з важливого — піднімається тема булінгу, адже вівці з незрозумілих причин не приймають ягнят, народжених взимку. Фільм дає гарний привід обговорити з дітьми, чи не відбувається в їхньому оточенні чогось подібного.
Проте на першому плані у фільмі все одно розслідування, приправлене жартами. Складних відсилок чи підтекстів чекати не варто, але гумор зовсім не примітивний.
«Вівці-детективи» — просте, але справді гарне сімейне кіно, дуже миле, смішне та сентиментальне. Те, що треба для наших непростих часів.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Між дронами і Будановим: яким вийшов фільм «Кіллхаус»;
«Майкл»: байопік у білих рукавичках;
Проєкт «Аве Марія»: врятувати зірки;
