Подорожі країною – це коли в навігаторі три можливих маршрути, а випадкова бабуся каже, що «через цвинтар коротше». Це коли на одному клаптику межують середньовіччя, радянщина й модерн. Це посеред тижня зустріти весілля на дві сотні людей. Вікенд склав гайд по обласних центрах України. Подорожуймо цікаво.
Одеса (Одеська область)
Море солоне, люди веселі, а чайки настільки нахабні, що булка з рук зникає, перш ніж ви встигнете на неї глянути. Тут вам радо підкажуть дорогу, навіть якщо ви нікуди не збиралися, а коли заблукаєте, вдадуть, що ви йшли саме туди. Одеса може похвалитися багатою історією, величною архітектурою та вайбом перманентної літньої відпустки, коли в вашу комуналку з’їжджаються родичі з половини України, бо всім треба «оздоровитися на морі».
1794 (у Франції скасували рабство, в Польщі почалося антиросійське повстання, а в Золочівському районі на Харківщині помирає Григорій Сковорода).
Кількість населення
близько 1 млн (стільки туристів за пів року приходять в музей Прадо, щоб подивитися на картини Босха).
Річка
еее… немає. Лимани є. Струмки можна побачити. А річки раніше були, до 19 сторіччя.
Відомі постаті, чиї імена тісно пов’язані з містом
Петро Нілус (живописець та художній критик);
Олександр Довженко (письменник і кінорежисер);
Данило Заболотний (мікробіолог, епідеміолог, що заснував Інститут мікробіології та вірусології в Києві).
Що необхідно побачити:
Приморський бульвар — життя вирує, тут пульс міста, його настрій і особлива атмосфера;
вулицю Дерибасівську (це вже серце Одеси разом з головною артерією);
Приморські сходи, що поєднують бульвар з морвокзалом (і не забудьте їх нарешті правильно порахувати!);
колоритні та аутентичні одеські дворики (абсолютно унікальні!).
Де тусити, якщо погода не для прогулянок:
в катакомбах дощ не йде (під землею в Одесі сховано понад 2,5 тисячі кілометрів тунелів!);
в «Музеї науки» розваг вистачить на цілий довгий день;
на Привозі (неодмінно й обов’язково, навіть якщо ви не надто розумієтеся на смачній їжі);
в Одеській кіностудії (є музей з реквізитами, фотографіями, автографами й купою інших цікавих штук, які не залишать байдужим, якщо ви любите кіно).
Що їсти та пити:
биточки з тюльки (знайти можна в більшості місцевих ресторанів);
ікра з синеньких (класика, обмін фірмовими рецептами — традиційна одеська забава);
форшмак (треба дегустувати де тільки можна, це завжди витвір мистецтва);
плачинди з сиром та зеленню (вплив сусідів-молдаван, але це дуже про мультинаціональну Одесу).
Де фотографуватися:
біля Оперного театру (там розкііііішно, і світлини будуть такими самими);
на пляжі Ланжерон, де є й природа, й створені людиною цікавинки;
на причалах морвокзалу (сесія з особливою індустріально-морською атмосферою).
Що привезти в подарунок:
сушені бички з «Привозу» — це гастровізитівка Одеси;
тільняшка;
пляшку вина локальних виробників.
Найкращий час для відвідування
тільки не літо — Одеса ж не гумова! Весна та осінь у місті прекрасні: соковиті, яскраві, свіжі й красиві.
Цікавий факт про місто
на вулиці Преображенській, 5, на даху будинку розташований нестандартний маяк. Червоний вогник у віконечку невеликої башти працює в парі з Воронцовським маяком: коли судно заходить в порт Одеси, два сигнали двох маяків повинні бути на одній лінії, один над одним. Так той, хто стоїть за штурвалом, розуміє, що дотримується правильного курсу. Відхилення від осі сигналізує про необхідність коригування курсу.
Загадка про місто
Коли в Парижі й Брюсселі виникла мода на це, Одеса подумала, подумала й вирішила, що нічим не гірша. Наприкінці 19 століття в місті з’явився багатофункціональний простір, прикрашений численними зображеннями давньоримського бога торгівлі — Меркурію. Магазини, галереї, скляні дахи, ліпнина, скульптури, маскарони, готель й квартири в одній будівлі. Що це?
Відповідь
Пасаж Менделевичів або сьогодні одеський Пасаж.
Полтава (Полтавська область)
Легендарне місто, де вареники настільки популярні, що можуть претендувати на документальне підтвердження власної цінності. Люди в Полтаві добрі, щирі, відкриті. Ніхто нікуди не поспішає, бо знають, що квапитися треба лише якщо йдеться про галушки. Зелене місто дихає свіжим повітрям, розмовляє цитатами з «Енеїди» й вірить у магію Сорочинського ярмарку та вечорів на хуторі біля Диканьки. Полтава — як та бабуся, котра завжди чекає в гості, обіймає теплими натрудженими руками, дбайливо питає, чи ти голодний і, не чекаючи відповіді, вже накриває на стіл.
899 (в Іспанії на місці знахідки мощів святого Якова будують церкву й засновують місто Компостела, куди згодом формується відомий паломницький шлях Каміно, угорські племена здійснюють набіг на Ломбардію та Венецію, а на північ від Азовського моря панує Хозарський каганат).
Кількість населення
280 тисяч (щоб розмістити всіх на Фарерських островах, знадобиться побудувати ще 4 архіпелаги).
Річка
Ворскла (назва пішла від тюркських мов і в перекладі означає «біла річка», а версія про те, що Петро І свого часу зронив в неї підзорну трубу й щось там викрикнув, що стало назвою, — лише стара легенда).
Відомі постаті, чиї імена тісно пов’язані з містом
Іван Котляревський (автор «Наталки-Полтавки» та «Енеїди» народився в Полтаві й похований тут);
Симон Петлюра (військовий та політичний діяч);
Юрій Кондратюк (вчений, механік, інженер, який займався проблемами космонавтики й космічних польотів).
Що необхідно побачити:
Іванову гору (разом із залишками Полтавської фортеці й неймовірним краєвидом на місто);
Круглу площу (головна візитівка міста — як сонце);
заповідник «Поле Полтавської битви;
театральну площу (центр соціального життя мешканців Полтави);
алею Гоголівських героїв.
Де тусити, якщо погода не для прогулянок:
Краєзнавчий музей (по-перше, це красиво!);
Полтавська обсерваторія (важко знайти людину, якій не цікаво роздивлятися космос);
Музей-садиба Котляревського (5 залів і 5000 експонатів суцільного захвату).
Що їсти та пити:
полтавські галушки — звісно, номер один у вашій гастропрограмі;
полтавські вареники — обов’язковий номер два;
вергуни (смажено й жирно, але як смачно!);
полтавські медяники (традиційні місцеві пряники).
Де фотографуватися:
біля пам’ятника галушці (не сфотографувався — не був у Полтаві);
на каштановій алеї (кілометр абсолютної краси);
біля Білої альтанки (на заході сонця там неймовірно романтично).
Що привезти в подарунок:
пакетики з качаною кашею, яку можна власноруч приготувати вдома й насолоджуватися традиційними смаками Полтавщини;
опішнянську кераміку;
футболки або інший мерч з полтавською говіркою.
Найкращий час для відвідування
вересень — ідеальний місяць для знайомства з Полтавою: спеки немає, туристів значно менше, місто ще вдягнене в фарби й кольори й не відлякує дощами.
Цікавий факт про місто
саме у Полтаві народився батько-засновник Ізраїлю — Іцхак Бен-Цві, який у 1948 році поставив свій підпис під декларацією незалежності країни.
Загадка про місто
У 1920-х роках в мистецтві з’явився тренд — ламати форми. Як експеримент Іван Кавалерідзе вирішив створити у стилі кубізму десятиметровий монумент відомій в Україні постаті. Через брак фінансування пам’ятник вийшов дещо меншим, проте, авангардну стилістику зберіг повністю. Про який пам’ятник Полтави йдеться?
