До зірок: меланхолічний Пітт проти космічних піратів і оскаженілих макак

До зірок: меланхолічний Пітт проти космічних піратів і оскаженілих макак

Скільки коштує ковдра в туристичному космічному кораблі, за що воюють пірати на Місяці та чи є життя на інших планетах? 19 вересня в прокат вийшов фільм «До зірок», в якому поєднали наукову фантастику, сімейну драму та бойовик. Вікенд вже переглянув картину і знає, наскільки вдалим вийшов такий мікс.

Події відбуваються в недалекому майбутньому. Головний герой астронавт Рой Макбрайд дізнається від керівництва, що Землі та іншим планетам загрожує небезпека через викиди антиматерії. Їх пов’язують з діяльністю батька Роя, який 20 років тому відправився з групою вчених на Нептун у пошуках позаземного життя, а за деякий час зв’язок з ним перервався, тому його і команду вважали загиблими. Роя відправляють на Марс, щоб звідти він зміг зв’язатися з батьком та вмовити його припинити діяльність, яка загрожує планеті.

Режисер і сценарист картини — Джеймс Грейс, ми його знаємо за пригодницьким фільмом «Загублене місто Z». Тепер Грейс відомий ще й як автор найнуднішого в світі фільму про космос.

Під час перегляду виникає дуже багато питань до сюжету, як-то звідки люди взяли, що викиди антиматерії сталися через місію батька Роя; чому раніше не відправляли пошукову групу на Нептун для порятунку вчених; як Макбрайд-молодший спустився зі звичайним парашутом з навколоземної орбіти і не вбився? І це ми ще мовчимо про оскаженілих макак, які можуть зжерти людину разом із скафандром. Замість того, щоб дати глядачам хоч якісь пояснення, герої засипають їх незрозумілими термінами. Звичайно, фільм — фантастика, і ми не вимагаємо від його творців наукового підґрунтя для кожної фрази, але якщо в картинах «Інтерстеллар» чи «Гравітація» навіть вигадані речі намагаються просто і логічно пояснити, то тут змушують прийняти на віру.

Замість того, щоб краще продумати космічну місію Макбрайда, творці фільму зосереджуються на його особистій драмі — в дитинстві покинув батько, тепер ще й з дружиною розійшовся. Більшість фільму Рой копається в собі, веде довгий і нудний монолог на тему самотності і сімейних цінностей, повторює одні й ті ж ідеї різними словами. Під кінець ниття набридає до неможливості. Замість цього можна було показати побут на космічному кораблі, життя людей на Марсі та Місяці. За сюжетом там вже збудували космічні станції, де живуть люди, а на Місяці навіть є пірати, які захоплюють території та нападають на астронавтів. Таким космічним речам приділили дуже мало уваги, здається, що їх прописали і зняли нашвидкуруч. Наприклад, епізод про захват Роєм космічного корабля виглядає смішно (а за задумом мало бути трагічно і драматично), схоже на сюжет чорної комедії «Вбивчі канікули» («Tucker&Dalevs. Evil»).

Достатньо в фільмі й різних кіноляпів. Наприклад, за 79 днів польоту до Нептуна Макбрайда так захопили меланхолічні роздуми, що навіть борода перестала рости. Також неправильно міняються цифри відліку на відеозаписі, який дивився Рой. Є ще більш глобальні і абсурдні проколи: герой в скафандрі у відкритому космосі проходить кільце астероїдів, прикриваючись шматком антени, ракета долітає до Землі на тязі від вибуху, що стався на Нептуні, а батько Роя взяв стільки запасів їжі і води, що вистачило на 20 років. Якщо Грейс так хотів створити сімейну драму, то навіщо йому були ці невдалі космічні декорації? Нехай би події відбувались в наш час, а Рой їхав би за батьком у сусіднє місто, тоді б любителі наукової фантастики не йшли б на цей фільм і не розчаровувалися, а прихильників спокійних драм не відлякали б люди в скафандрах.

Крім Роя Макбрайда, якого зіграв Бред Пітт, усі інші герої — епізодичні. Вони виглядають або шаблонними, наприклад, батько Роя — типовий образ  фанатика, який наплював на все і всіх, крім своєї роботи, або дивними, як полковник Прюїтт — загадковий старий, який чи то на боці Роя, чи слідкує за ним, виконуючи доручення керівництва. Над образом Роя також сильно не заморочувались — це банальний кіношний сміливець, що перший рветься в бій і йде наперекір керівництву. Для цього мабуть доданий епізод про рятувальну операцію космічного корабля зі скаженими макаками. На сюжет він ніяк не впливає, крім того, що показує безстрашність та крутість Роя. Щоб підсилити цей ефект, Макбрайду на противагу ставиться боягузливий заступник капітана космічного корабля. Враховуючи, що за сюжетом усі астронавти щодня проходять психологічний тест на стійкість, незрозуміло, як того чоловіка взагалі взяли в космос. Драматичні переживання героя та роздуми про самотність не викликають нічого, крім бажання поспати. Акторська майстерність Бреда Пітта ніяк не могла врятувати персонажа і компенсувати провальний сюжет фільму. 

Саундтрек написав композитор Макс Ріхтер, який вже створював музику до інших науково-фантастичних фільмів. У цьому випадку музика ідеально доповнює картину — така ж нудна і заколисуюча.

Із цікавого, що може знайти в цьому фільмі прихильник наукової фантастики, — епізод польоту на Місяць на космічному кораблі для туристів. Стюардеса пропонує пасажирам напої та ковдри, така послуга коштує 150 доларів — все-таки це ракета, а не літак. Ще був непоганий задум із освоєнням Місяця і піратами, але розкрили тему поверхнево. Заради декількох таких цікавинок картина варта разового перегляду, але шедевру від неї не чекайте. Якщо шукаєте гарну космічну драму, краще подивіться минулорічний фільм «Перша людина» про Ніла Армстронга.

Читайте також: Стриптизерши тоже могут: Дженнифер Лопес в «Мошенницах с Уолл-стрит»;

Заборонений: смерть та перемога краще, ніж химерна свобода
;

Не делать Америку великой: как спасали президента Трамбла в «Падении ангелов»;

Одного разу в Голлівуді, або Казка на ніч від Тарантіно;

Форсаж: Хоббс и Шоу против злодеев и законов гравитации;

Водій для копа: п’ять зірочок за бійки та сміх;

Angry Birds 2: птичьи разборки под David Bowie и Survivor;

Король лев: Пумба, Гриць та няшні звірі;

Люди в Черном: Интернешнл. H&M против инопланетян.

Давай дружить в , самые крутые фотки лови в , все самое важное и интересное в , кратко и по делу в .