Чим зустрінемо військових після перемоги? Скільки ветеранів в Україні? Чи стане наше суспільство ветеранським? Вікенд розпитав про це виконавчу директорку Українського ветеранського фонду Наталію Калмикову.
— 23 лютого в Україні було близько пів мільйона людей зі статусом учасника бойових дій. Зараз згідно з заявами міністра оборони Олексія Резнікова наші силові структури налічують понад мільйон осіб. А якщо додамо ще родини ветеранів і родини загиблих, то буде близько п’яти мільйонів осіб, якими опікується Міністерство у справах ветеранів. Один з інструментів підтримки — це Український ветеранський фонд.
Нещодавно фонд провів анонімне опитування ветеранів і населення, а також соціальне опитування у співпраці з компанією «Рейтинг», щоб з’ясувати, яким був український ветеран до лютого 2022 року, яким він є зараз та як ставиться суспільство до ветеранів. Чим українські ветерани відрізняються від ветеранів в інших країнах? Наші — це люди, переважна більшість яких ніколи не збиралися ставати військовими. Вони планували бути кухарями, музикантами, вчителями. Але були змушені піти воювати, бо якщо не зробити цього зараз, то завтра не буде для кого готувати, співати, викладати.
Зараз практично в кожній родині або серед близьких є хтось, хто вже воював чи воює. Ставлення суспільства до ветеранів наразі дуже доброзичливе. Існує впевненість у цій категорії людей, але це — поки триває війна. Схожа ситуація була у 2014 році. Але час йшов, і вже звучало «Я тебе туди не посилав». Тому тепер ми працюємо над тим, щоб уникати в майбутньому таких ситуацій. Міністерство має допомогти інтеграції ветеранів у цивільне життя, щоб від захоплення та героїзації маятник не хитнувся в інший бік, щоб ми зберегли повагу до ветеранів.
Хлопці й дівчата віддають країні свої життя, здоров’я, стосунки з рідними, свій час, в тому числі як фахівців, бо випадають з фахової конкуренції. Тому вони не мають далі виправдовувати очікування суспільства на кшталт «хлопці повернуться та наведуть порядок». Натомість у людей, які повертатимуться з війни, очікування від суспільства будуть великі, бо вони свою частину суспільної угоди виконали. Далі маємо виконати свою частину ми — суспільство та держава.
Важливо перейти від парадигми «бідненькі, давайте їх пожаліємо» до позиції надання нових можливостей. Вони вміють брати на себе ризики та дуже не люблять, коли їх жаліють. Ветерани — це потенціал для країни. Від усіх нас залежить, чи зуміємо ми вшити його в суспільство. Звісно, на це потрібен час та багато зусиль.
Фонд створений, щоб фінансувати проєкти ветеранів і для ветеранів. «Ветеранів» ми розуміємо в трохи ширшому контексті, ніж лише ті люди, які безпосередньо воювали. Згідно з законом до цієї категорії входять ветерани, члени їхніх родин, члени родин загиблих, члени родин загиблих учасників Революції гідності.
Уже зараз ми взаємодіємо з громадськими організаціями та ініціативами для ветеранів, які працюють не перший рік. Існує багато дієвих регіональних ініціатив у цьому напрямку, мова йде про сотні проєктів. Багато хто зараз повернувся на фронт, тому частина ініціатив поки призупинили діяльність. Ми плануємо згодом фінансувати такі організації, щоб вони могли втілювати свої проєкти зокрема й за кошти держави.
Держава визначила, що необхідно підтримувати ветеранське підприємництво як елемент реінтеграції та реабілітації. А в нинішніх умовах ще й елемент відновлення економіки. Економіка без ветеранів буде неможливою, бо вони повертатимуться та створюватимуть свої бізнеси, братимуть на роботу побратимів та посестер. А ми маємо створити їм умови, щоб вони заробили собі на авто та сіли за кермо, а не очікували на пільгу на проїзд.
У червні ми запустили програму мікрофінансування — коли без конкурсу виділяємо на відшкодування витрат ветеранському бізнесу до 20 тисяч гривень. Людина може подати документи, що вона є учасником бойових дій або членом родини учасника бойових дій; є внутрішньо переміщеною особою, а також підтвердити, що він/вона є фізичною особою-підприємцем або самозайнятою особою.
Цю схему затвердили в березні, коли ми мали понад 10 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Станом на зараз їх стало набагато менше. Зараз ми працюємо над тим, щоб проєкт діяв не лише для внутрішньо переміщених осіб. Головне — правильно подати документи та щоб запити відповідали КВЕДам. Якщо жінка робить манікюри, а просить гроші на бензопилу, то ми допомогти не зможемо. А якщо просить ноутбук, тоді все добре, бо будь-який бізнес потребує обліку.
Зараз працюємо над новою програмою. Там будуть більші суми — до мільйона гривень. На цю програму кошти залучені від американських партнерів.
Тим, хто воює на фронті, важливо, щоб економіка не стала, щоб було з чого платити їм грошове забезпечення, закуповувати необхідне. Тож підтримка ветеранських бізнесів — це один з інструментів, якими держава опосередковано підтримує Збройні сили.
Український ветеранський фонд — це певний сигнал, що держава готова не лише слова говорити, а конкретні дії робити та гроші давати. Місія нашого фонду — «Робимо сильних сильнішими».
Зараз формується нова система переходу від військової служби до цивільного життя. У ній беруть участь усі силові структури. Починати готуватися до повернення у цивільне життя треба ще в той момент, коли людина приходить в армію.
Основні кроки для повернення:
- реабілітувати медично, психологічно;
- робити це фахово і зрозумілим шляхом;
- створити умови, щоб людина повернулася у свою професію чи отримала нову;
- шанувати пам’ять тих, хто загинув;
- поважати тих, хто повернувся, не забувати про те, що вони зробили для нас.
Такої війни, яка є зараз, у двадцятому столітті не було від Другої світової. Думаю, ми станемо ветеранським суспільством, бо ведемо визвольну війну на своїй території, і всі залучені в цей процес. А ветерани стануть тією платформою, на якій формуватиметься нова Україна з новими правилами та домовленостями. Сподіваюся, що закид «я вас туди не посилав» узагалі зникне, бо буде соромно так казати та думати.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Чую повітряну тривогу — доначу: як, кому та скільки грошей скидають українці;
З гумором і кроксами: як Грін служить у ТрО;
Дослідження роду: як українці шукають своїх предків;
