Він тримався: як півник з Бородянки став символом стійкості

Побачити легендарного півника з Бородянки можна просто зараз у музеї декоративного мистецтва. Вікенд побував на виставці та розповідає, як керамічний птах став символом стійкості й музейним експонатом.

6 квітня

Фотографка «Суспільного» Єлизавета Серватинська знімала жахливі руйнування у звільненій Бородянці. Цей панельний будинок, зведений у 1985 році, знаходиться біля в’їзду в місто на колишній вулиці Леніна, нинішній Центральній. Від попадання авіабомби в ньому обвалився цілий під’їзд — усі поверхи з першого по п’ятий. Але в одній із квартир міцно тримався за стіну кухонний гарнітур, на якому стояв керамічний півник. Шафка та півник стали темою для мемів про стійкість.

7 квітня

Відомий ілюстратор Олександр Грехов присвятив роботу бородянській шафці.

9 квітня

До Києва прибув британський прем’єр-міністр Борис Джонсон. Після переговорів вони з президентом Володимиром Зеленським прогулялися центром Києва. Під час прогулянки до президента та очільника уряду Великої Британії підійшла перехожа та подарувала по васильківському півнику.

«Такий самий півник стояв на кухонній шафці, яка вціліла у зруйнованій російськими військами багатоповерхівці в селищі Бородянка на Київщині. Фото цієї шафки з півником набуло популярності в мережі інтернет і стало символом стійкості українського народу», — повідомили в Офісі президента.

11 квітня

Журналісти розшукали власницю квартири Надію Сватко та запросили її до ефіру національного марафону. Пані Надія колись втратила чоловіка, ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС, а через деякий час жінка поховала ще й старшого сина. Молодший син дбайливо піклувався про матір, намагався створити їй максимально комфортні умови життя. Це він свого часу так надійно закріпив на кухонній стіні шафки з нового гарнітуру.

Пані Надія розповіла, що 25 лютого вона ще зварила суп, але обстріли стали настільки страшними, що вона пішла з дому й деякий час ховалася від бомбардування в підвалі сусідньої багатоповерхівки. Додому жінка не повернулася. У чому була, наступного дня вона виїхала з містечка на захід країни.

Ігор Пошивайло, директор музею Революції Гідності, каже:

— Цей півник бачив, як перша бомба влучила в будинок, де він мешкав на кухні, а друга потрапила в сусідній, в підвалі якого загинуло багато людей. Був свідком того, як третя бомба зруйнувала дитячий садочок у дворі.

14 квітня

Рештки будинку могли завалитися в будь-який момент, тому команда спеціалістів музею отримала дозвіл власниці помешкання Надії Сватко на демонтаж шафки з півником.

«Важливо було зберегти кожну деталь, аж до шурупів, на які шафка кріпилась до стіни. Навколишня місцевість, руїни будівель і сама стіна з шафкою були задокументовані за допомогою дрона для створення 3D-моделі, здійснено фото- і відеозйомку, зафіксовано розміщення кожної деталі, що у майбутньому дозволить відтворити розташування та середовище з максимальною точністю», — повідомила пресслужба.

17 квітня

Господарка передала знамениту кухонну шафку з керамічним півником в колекцію музею Революції Гідності.

Ігор Пошивайло розповів, що за згодою власниці музеєфіковані не лише шафка та півник, а й вхідні двері, домофон, навіть килимок біля дверей, адже ще вчорашні побутові речі сьогодні набули історичної цінності.

30 червня

Національний музей українського народного декоративного мистецтва відкриває виставку «Український фенікс. Васильківська майоліка».

— Героїчний півник — символ стійкості нашого народу, — впевнена Людмила Строкова, директорка музею. — А ще це гарний привід нагадати, що васильківська майоліка — не лише миски та чашки, а й високе українське мистецтво.

У невеличкій залі на другому поверсі представлений півник, якого тепер знає весь світ. Через цікавість до фігурки виник інтерес до продукції Васильківського майолікового заводу. Тож у музеї вирішили розповісти, звідки походить символ української стійкості, чим особлива васильківська кераміка та хто творив її унікальне обличчя.

Музей декоративно-прикладного мистецтва має понад 1500 виробів Васильківського заводу в колекції. Здебільшого це рукотворні вироби з пташиними мотивами. Таких півників масово випускали з 1960 року, продали кілька тисяч фігурок.

Ірина Бекетова, хранителька музейної колекції кераміки та кураторка виставки, запевняє, що неможливо уявити українську кераміку без Василькова, та називає характерні риси васильківської кераміки:

Плавні форми.

Особливі поливи. Заводу пропонували використовувати ленінградські поливи, але наші технологи створили власні.

Комбіноване використання поливів — один колір трохи заходив на інший. Після випалу в печі вироби вирізнялися плавними переходами кольорів.

Специфічна кольорова гама, притаманна винятково цій кераміці. Це відтінки жовтого, коричневого та зеленого.

Натисніть на фото, щоб збільшити

Кераміка Васильківського заводу була дуже популярною, майже кожна українська родина мала вдома їхні набори для їжі та пиття, чашки, миски, глечики. Але завод випускав не лише продукцію для масового використання. Професійні художники створювали також високохудожні твори. Усі вони мали на території заводу майстерні та повний необмежений доступ до печей та експериментальної лабораторії.

Протягом року кожен художник мав розробити до 20 виробів масової продукції. Потім головний художник заводу Михайло Денисенко їхав до Києва, щоб захищати ці вироби перед спеціальною комісією. І тільки коли там затверджували зразки, вони йшли в масове виробництво.

Художники Валерій та Надії Протор’єви часто зображували впізнавані силуети птахів, а ще у них зустрічалися фантасмагоричні тварини. Образ півня в міфологіях багатьох народів пов’язаний із сонцем. Він охороняє від небезпеки, своїм криком розганяє нечисту силу, відлякує біду.

Цікавий факт:

досі немає єдиної думки щодо того, хто з васильківських художників створив півника. За версією Офісу президента це робота Прокопа Бідасюка. У музеї декоративного мистецтва впевнені, що півника створило подружжя Протор’євих. Поки не знайдено точних свідчень або документів, які б підтвердили чиєсь авторство.