На Воздвиженці, у олігархів та в окопах: де знаходять сучасні скарби

Скарби в українських музеях — лише маленька частинка нашої багатої історії. Київ досліджений всього на 20%, тож археологи здивують нас ще не раз. Історик Олександр Вітолін пригадує, як знаходили сучасні скарби.

2014 рік показав, що часом скарби знаходяться не в курганах чи давніх поселеннях, а в палацах зажерливих політиків. Після перемоги Революції гідності в помешканнях можновладців епохи Віктора Януковича виявили колекції ікон, коштовностей, стародруків, картин, яким позаздрили б чимало музеїв. Серед цих скарбів виявили й ті, які свавільно вилучили з запасників державних музеїв. Такі повернені скарби називають новонабутими.

У тому ж році російські війська окупували Крим та почали збройну агресію на сході України. При ритті окопів українські воїни зробили не одну археологічну знахідку, за можливості вони зверталися до археологів. Відтоді наші археологи розкопують скіфські кургани й інші пам’ятки буквально в зоні бойових дій. Українська історія, археологія та культура зазнала ще більше втрат через те, що росіяни розграбували й вивезли до Росії кожен український музей в окупації.

Однак археологічні розкопки в післяреволюційному спокійному Києві проходили не менш драматично. У 2015 році на Поштовій площі на місці, де мали спорудити новий торговий центр, знайшли цілу вулицю ХІ-ХІІІ століття. Комплекс дерев’яних зрубів був значно ціннішим за залишки ювелірної майстерні та монети. Значення знахідки оцінила й міська влада та заборонила продовження будівельних робіт. Але забудовник не відмовився від ділянки. Розпочалася боротьба в судах. Громадськість бажала, щоб вулиця князівських часів стала підземним музеєм на Поштовій площі. Через суди згаяли багато часу, поки що все закінчиться компромісом — будівництвом ТРЦ в комплексі з музеєм.

У 2016 році археологи на території «Пивзаводу на Подолі» на вулиці Кирилівській виявили старовинну дорогу Х-ХІ століття, вимощену деревом. Серед знахідок, цікавих пересічному киянину, були давні монети й жіночі прикраси.

Але не забуваймо й про віднайдені скарби. У 2016-му естонська митниця конфіскувала меч Х століття, викопаний так званими чорними археологами й вивезений контрабандистами. Меч повернули Україні, у 2019 році його урочисто передали музею у Винниках, який став місцем проведення міжнародних археологічних конференцій.

У 2018-му на території заповіднику «Стародавній Київ» у підвалі знесеної у 1970-х будинку археологи знайшли два кілограми срібних монет від 10 копійок до 1 рубля. Найстаріша монета датувалась 1817 роком, найновіша — 1912-м. Цей скарб цінний більш своєю вагою, бо належить до відносно недавнього періоду.

У 2019 році на Подолі біля Воздвиженки під час висадки дерев кияни знайшли два десятки давньоримських монет, пряжки та фібули — металеві застібки-прикраси (на головному фото). Археологи відзначили, що як для монет давньоримського періоду вони знаходились на невеликій глибині, навіть сучасні споруди й інфраструктура мають глибший рівень. До того ж давньоримські монети не були в обігу у київських торговців. Тож, можливо, скарб із Подолу хтось заховав, а тоді загубив у близький до нашого час.

У 2020 році рибалка в містечку Городиця на Житомирщині не шукав скарбів, але знайшов 38 срібних монет часів князя Володимира Великого та Святополка Окаянного. Згодом на місці знахідки археологи знайшли ще шість монет. До цього часу було знайдено всього 400 монет цієї доби, тож подібні монети сьогодні можна сміливо називати безцінними.

Щедрі знахідки виявили археологи під час будівельних робіт навколо Софійського собору: шматок золота, який був частиною рідкісної цінної візантійської ікони, єпископську печатку ХІ-ХІІ століття, ще одну печатку з ликом Богородиці та рідкісний хрест-релікварій ХІІІ століття.

У Вишгороді на Київщині археологи знайшли старовинний цвинтар і храм. У 2023 році у Білій Церкві знайшли 12 золотих предметів, захованих у керамічний посуд. Знов-таки археологів більш зацікавив не дорогоцінний метал, а той факт, що скарб відноситься до часів Гетьманщини, а для вказаної доби це рідкісна знахідка.

А закінчимо огляд нагадуванням, що скарби шукають не тільки археологи, але й правоохоронці. У 2024 році Національному музею історії України передали унікальний скарб із трьох давньоримських злитків, на який натрапили на інтернет-аукціоні. Злитки датуються 306-317 роками, важать по 342 грами. Їх знайшли на Закарпатті. Кожен коштує 3,5 мільйона гривень, але їхня історична цінність набагато більше, адже таких злитків в Європі мало. Саме тому музейники все більше часу проводять в мережі для пошуку на інтернет-аукціонах, щоб запобігти розкраданню нашої історичної пам’яті.