Від альтанки до храму. Найстаріші місця та об'єкти в Києві

Де в Києві найстаріші сходи та альтанка? А житловий будинок найповажнішого віку? Який театр може називати інші молодими? Про найдревніші в місті бібліотеку, дерево, графіті та інші об’єкти знає історик Олександр Вітолін.

Альтанка

Найстарішу альтанку Києва збудували в 1897 році на Володимирській гірці. Таку саму звели в сквері на Андріївському узвозі. Альтанка на Володимирській гірці стала однією з принад садово-паркової архітектури і швидко знайшла своє місце на листівках. Красивішою за альтанку був краєвид з неї. Цю альтанку дуже любив Іван Нечуй-Левицький і навіть створив нарис «Вид з Володимирської гірки».

Бібліотека

Пам’ятний знак на честь першої бібліотеки знаходиться на території Софійського собору. А найстаріша бібліотека працює й досі. Вона є пам’яткою архітектури та знаходиться на вулиці Грушевського, 1. Відкрилася Київська міська публічна бібліотека в 1866 році. Зараз вона називається Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого. У бібліотечних фондах зберігається понад 4,7 мільйона друкованих матеріалів. Під час Революції гідності у холі бібліотеки працювала операційна.

Будинок, в якому досі живуть

Найстаріший житловий будинок знаходиться на Контрактовій площі, 7. Перший поверх цього будинку спорудили в 1798-му, а другий добудували в 19 столітті. Зараз цей будинок не назвеш перлиною архітектурою, але разом з іншими він створює неповторний архітектурний ансамбль Подолу. На Подолі є давніші будинки, зведені у 18 столітті, але вони не є житловим фондом.

Будинок із ліфтом

У 1891 році генерал і командувач Київського військового округу Михайло Драгоміров наказав збудувати для нього двоповерховий будинок на Липках. Генералу після поранень важко було підійматись, тому всередині облаштували підйомну машину. Сьогодні в будинку за адресою Грушевського, 32 знаходиться посольство КНР.

Водний горизонт

У Києві нараховується понад 200 бюветів. Найкращою вважається вода з колонок на Троєщині, де водоносний горизонт знаходиться глибше 300 метрів і належить до юрського періоду. Така вода має бути найчистішою — за умови, що чистий і сам бювет.

Вулиця

Найдревніша вулиця Києва тисячі років тому називалась Мостова — певно бо була вимощена деревом. На ній знаходились ротонда, Десятинна церква, Федорівський монастир, перша школа. Сьогодні ця вулиця носить назву Володимирська.

Висотна споруда

Звичайно, першою висотною спорудою була дзвіниця. За часів гетьманування Івана Мазепи збудували 76-метрову дзвіницю Софійського собору. А в 1731 році почалось будівництво Великої лаврської дзвіниці, яке завершилось в 1745-му. Для цього використали 5 мільйонів цеглин, виготовлення яких ретельно контролювалось. Урешті в Києві постала дзвіниця висотою 96,5 метра разом із хрестом.

Гараж

На початку 20 століття жоден автовласник, що поважав себе, не кинув би автомобіль на ніч на вулиці. Справжні автолюбителі будували маєтки з гаражем. А особняк Аршавського на вулиці Лютеранській споруджений з гаражем одразу для двох автомобілів.

Годинник

Найстаріший годинник Києва знаходиться у дворі Києво-Могилянської академії. Цей годинник не простий, а сонячний. Його встановив у 18 столітті французький вчений і викладач математики П’єр Брульйон.

Графіті

Графіті на стінах Софії Київської датуються щонайменше 10 століттям. Вони є цінним джерелом не тільки з історії України, але й розвитку української мови. За малювання на стінах храмів було жорстоке покарання, саме тому численні графіті писалися нишком і швидко.

Дерево

Найдревніший київський дуб росте на Столичному шосе. Це дуб Грюневальда. Його вік — від 800 до 900 років, обхват 7 метрів, а висота 20 метрів. У 2009 році він увійшов до Державного природно-заповідного фонду України.

Друкарня

І знову ми в Лаврі. Лаврську друкарню заснували в 1615 році. Вона була дерев’яною та одноповерховою. Через 75 років дерев’яну будівлю замінили на кам’яну, а згодом надбудували другий поверх.

Першою виданою у Києві книгою став «Часослов», який датується 20 грудня 1616 року. Папером Лаврську друкарню забезпечувала папірня в Радомишлі.

У 1920-х роках, коли радянська влада закрила Лавру, почали створення музею, присвяченого історії книги та друкарської справи. З деякими видозмінами він працює й досі.

Житло

Найдавніше житло зберігається в палеонтологічному музеї. Будівлі кроманьйонців, споруджені з кісток мамута, знайдені на Черкащині у (Межирічі) (Межиріцька стоянка) та на Чернігівщині у Мізині.

Такі ж стоянки колись знаходились на місці сучасної Кирилівської вулиці.

Завод

У 1750 році запрацювали майстерні для виготовлення й ремонту артилерії Печерської фортеці. З розвитком зброї майстерні росли. Так постав «Арсенал». Завод також випускав продукцію для космосу й авіації. Після розпаду СРСР «Арсенал» болюче пережив реорганізацію та реновацію, але продовжує працювати.

Кінотеатр

У 1911 році на Брест-Литовському (Берестейському) шосе відкрився сінематограф. Відтоді кінотеатр не одноразово змінювався і перейменовувався. У 2010-му «Екран» припинив покази. Земельну ділянку, на якій він знаходився, вподобали забудовники, тож пожежу в закритому кінотеатрі вважають невипадковою. «Екран» зараз не працює, хоч міська влада продовжує обіцяти, що він відновить роботу.

Лікарня

Найстаріша лікарня, що працює з 1755 року, — Головний військовий клінічний госпіталь. Спершу він мав 50 ліжок. А в 19 столітті для збільшення койкомісць його значно розбудували. Поява лікарні позначилась на київській топоніміці: вулиця тепер носить назву Госпітальна.

Міст

Найстаріший міст, який зберігся в Києві, збудований у 1897 році на Кудрявці. Цей міст навряд здатен помилувати очі, як і краєвид з нього.

Він пов’язує вулицю Кудрявську і Вознесенський узвіз, а ще є однією з перших транспортних розв’язок на двох рівнях, що працює й досі.

Прольоти моста викладені з цегли. Збереглися металеві балки з заклепками, яким понад 100 років. Довжина моста — 10 метрів, висота — 4 метри.

Музей

Про який музей ви не подумали б — художній чи історичний — ви помилилися. Найстаріший музей знаходиться в приміщенні університету імені Шевченка і через це маловідомий, хоч і доступний для відвідувачів.

Його колекція — найбільша серед зоологічних музеїв України. Музей починався як зоологічний кабінет Кременецького ліцею в 1805 році, а в 1833-му його перевели до Києва.

Музей постраждав від російських ракетних обстрілів, але його співробітники доклали всіх зусиль, щоб відновити роботу.

Навчальний заклад

У 1632 році запрацювала колегія, котра утворилась внаслідок злиття лаврської та братської школи. Колегія, заснована Петром Могилою, стала джерелом вартісного людського ресурсу для України, а потім для Російської імперії.

У викладачах і випускниках колегії Петро І побачив шлях до європеїзації Московщини. Указ про «переїзд» київських освітян до Москви призвів до провінціалізації України. Сьогодні освітянські традиції, закладені Петром Могилою, відроджує Києво-Могилянська академія.

Пам’ятник

У 1802 році Києву повернули Магдебурзьке право. Кияни добряче відсвяткували яку-не-яку автономію і швидко спорудили на честь цієї події пам’ятну колону. Але без дозволу імператора — і це роздратувало Олександра I (ось таке розуміння автономності самоврядування у росіян). Для заспокоєння монарха колону видали за пам’ятник князю Володимиру. Вольності киян врешті решт погано відбились на кар’єрі генерал-губернатора, англійця А. С. Фенша, але колона все ж залишилася. Сьогодні здається, що її місце незручне й малолюдне, але в старі часи воно було геть не таким.

Пляж

Перший громадський пляж Києва запрацював у 1918 році на Трухановому острові. Це не означає, що кияни раніше там не відпочивали. Але в 1918-му в Київ увійшли німецькі війська, які цінували в усьому порядок, тож і відпочинок на острові набув формальнішого характеру й завдяки цьому почав офіційну історію київських пляжників.

Пожежна частина

Початок професійної пожежної охорони в Києві датується 1841 роком. Старокиївська пожежна частина зводилася через 15 років, а потім розбудовувалася не одне десятиліття. Пожежна каланча швидко потрапила на київські листівки. Вона досі притягує погляд перехожих на Володимирській, 5, зараз це будівля Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій.

Ринок

Житній ринок бере початок ще з князівських часів. Навіть коли місто розрослося та з’явилися інші ринки, він залишався основним торговельним майданчиком. У 1980-му в Житнього ринку з’явилася крита будівля, яка поєднала торговельну стихію й архітектурний монументалізм. Боротьба за землю ринку поставила Житній під загрозу.

Скульптура

Життя київських пам’ятників бентежне, але Володимиру Великому пощастило — і він встояв.

Монумент відкрили у 1853 році, а до того 20 років пішло на те, щоб створити проєкт, зробити саму скульптуру та встановити її. Майданчик біля пам’ятника став улюбленим місцем для киян, що не завадило їм потім довго сваритися через освітлення фігури.

Сходи

Сходи важко назвати цікавою пам’яткою. Але якщо подумати, що по ним ходили видатні кияни сотні років тому, то вже хочеться там пройтися. Найдавніші сходи з’єднують Фролівську і Замкову гору. Але не намагайтесь визначити їх вік.

Театр

Національний академічний театр опери і балету України відбудували в 1901 році після того, як попередня будівля театру згоріла.

Новий зал оперного театру включав партер, амфітеатр, бельетаж та чотири яруси, що вміщують близько 1650 глядачів (у партері 384 місця). Над головним входом театру встановили офіційний герб Києва з зображенням архістратига Михаїла — покровителя міста, проте за наполяганням Київського митрополита Фіогноста, який вважав театр гріховним закладом, герб замінили алегоричною композицією: геральдичні грифони тримають у лапах ліру як символ музичного мистецтва.

Фонтан

У 1748 році на Подолі запрацював фонтан. Спочатку навколо нього збудували альтанку, а потім звели скульптуру. Історія «Самсона» була непроста, але кияни не дали йому зникнути, він відбудований і залишається знаковим місцем Києва.

Футбольний клуб

Кияни заразилися любов’ю до футболу від чехів. Найбільше пристрасть киян до футболу характеризує, певно, те, що перший професійний футбольний клуб постав у найнепростіші часи. Це був клуб залізничників «Локомотив», заснований у 1919 році. Сьогодні він грає в другій лізі. ФК «Динамо» з’явився тільки через вісім років, але став найтитулованішим клубом Києва.

Храм

Перші монахи жили в печерах, тож першим монастирем варто назвати не конкретну архітектурну споруду, а лаврські печери. Однак сьогодні печери — це вже не місце послуху, а екскурсійний об’єкт. Тож ми мали б зміститися трохи в бік і назвати найстарішим діючим монастирем все-таки саму Лавру.