Давні та сексуальні: рекорди київських фонтанів

Київські фонтани — не просто привабливі фотозони й оази порятунку в спеку. Вони завжди відображали розвиток Києва, а рекорди фонтанів відповідали загальному стану справ у країні. Вікенд пропонує згадати деякі з фонтанних рекордів.

Найдавніший фонтан

Місце для водозбору було на Подолі ще за княжих часів. У 1749 році за проєктом архітектора Івана Григоровича-Барського на місці, де по трубах йшла вода з Андріївської гори, збудували павільйон-ротонду. Ротонду прикрашала статуя Андрія Первозваного з хрестом, а з чаші в руках ангела бив фонтан. На початку XIX століття ангела з чашею замінила скульптура Самсона, котрий роздирає пащу лева. Відтоді «Самсон» став частиною київської топоніміки.

Згодом статуї забрали до музею, а на тому місці встановили копії. У 1934-му статую «Самсона» знищили. А в 1982 році відновили. Тоді Самсон став найкращим орієнтиром для охочих зустрітись на Контрактовій площі. На честь фонтана назвали й торговий центр поблизу. А кияни жартома називають найдавніший фонтан Києва Гераклом, що дає коту таблетку від глистів.

Серійний фонтан. Він же найбільш фотогенічний

У XIX столітті після стрімкої забудови міста у старих і нових мешканців виникла потреба в центральному водогоні. Наприкінці XIX століття спорудили водонапірну башту, машинну та фільтрувальну станцію. Фонтани стали частиною водогону. Хоча їх споруджували з практичною метою, відлиті фонтани на заводі Олександра Термена за проєктом архітектора Олександра Шіле були взірцем архітектури. На кожному водограї відлите прізвище власника заводу, тож кияни так їх і назвали — фонтани Термена.

Фонтани Термена стали першими (і останніми) серійними фонтанами. Три фонтани відлили з великими чашами, ще три без великих чаш. Найпопулярнішим став фонтан біля Золотих воріт. Він чудово вписався у сквері, тож його найчастіше зображували на картинах художники, фотографували туристи й митці. А фонтан з Караваєвської площі зник в 1920-х.

*^{Фонтан на Караваївській площі, нині — Площа Українських Героїв}*

Фонтан із найвищими струменями

Київ довго відбудовувався після війни, через це лівобережжя міста залишалося зеленим і чистим. Але в 1960-х і лівий берег почали забудовувати, там з’являлися заводи і спальні райони. Штучний Русанівський острів став експериментом і надією, що кияни житимуть наче на курорті. Русанівський масив закінчили будувати в 1974-му. А тоді почали прикрашати. Оскільки штучний масив оточував канал довжиною 2,7 кілометра, цей канал використали для облаштування плавучими фонтанами. Всього встановили 24 плавучі фонтани. Русанівські фонтани стали гордістю всього Києва.

Однак у 1990-х виявилось, що обслуговування цих фонтанів доволі дороге, ним мають займатись водолази. У 2000-х фонтани часто ламались і довго ремонтувались. У 2012-му фонтани зовсім зупинили і знов запрацювали вони аж у 2016 році після оновлення. Тепер їхню роботу забезпечували нові енергоощадні помпи, а ще вони могли влаштовувати світло-музикальне шоу. Після початку повномасштабного вторгнення фонтани знову вимкнули, щоб увімкнути після перемоги найвищий 35-метровий фонтан.

Гігантоманія як інструмент пропаганди

Історики скептично ставляться до 1500-річчя Києва, яке за наказом з Москви святкували в 1981 році, але для радянської влади це був привід залишити слід. Серед інших «пам’яток» на площі Жовтневої революції (тепер Майдан Незалежності) відкрили фонтан Дружби народів, який заразом приурочили до 60-річчя радянської влади. Показово, що фонтан запрацював 7 листопада на чергову річницю революції, коли сезон фонтанів вже давно закрили, але в Радянському Союзі заради свят робили й не таке. Фонтан мав 1500 струменів, які символізували вік міста. Площу органічно заповнили два ряди менших фонтанів. У 1983-му фонтан доповнили скульптури трьох дівчат — росіянки, українки і білоруски. За два роки скульптури прибрали й обрамили його чашею діаметром 30 метрів. Відтоді кияни прозвали фонтан «Рулеткою». Він став чудовим орієнтиром для часів, коли не було мобільного зв’язку і GPS.

У 2001 році у межах реконструкції Майдану Незалежності в інтересах «Глобуса» «Рулетку» прибрали. Це викликало нарікання старого покоління киян. У 2009-му фонтан викупив підприємець, і водограй переїхав на рекордну для фонтанів відстань у село Буки. Цей переїзд теж став символом часу — підприємці вже могли витрачати гроші на фонтани.

Найспокусливіший і перший трансгендерний фонтан

У 1896 році перед першим київським університетом, який тоді ще називався на честь святого Володимира, у Миколаївському парку відкрили статую імператору Миколі. З цієї нагоди в парку облаштували три фонтани — два звичайних круглих і третій у формі акваторії Чорного і Азовського морів, між якими знайшлося місце і для Криму. У 1920 році пам’ятник царю знесли, а в 1939-му на його місці поставили пам’ятник Шевченку. Фонтани залишалися без змін, а «Німфа», яка прикрашала «Чорне море», ставала першою любов’ю юних студентів.

Але якось на «Німфу» звернули увагу підстаркуваті комуністи, і «Німфу» прибрали. Замість красивої дівчини «Чорне море» отримало хлопчика з рибою (кияни назвали його «хлопчиком, який мучить рибу»). Якийсь час із риби бив струмінь води, потім перестав. На додачу «Чорне море» обсадили зеленню так, що він перестав бути місцем розваг для дітей. Сьогодні це скоріше ставок, який уже не має уваги як тоді, коли це був найспокусливіший фонтан Києва.