Фото: Наталія Азаркіна, Projector
Кияни охоче ходять у торговельні центри, але активно їх не люблять. Будемо чесні: мають за що. Історик Олександр Вітолін нагадав причини нелюбові й склав перелік найскандальніших ТРЦ Києва.
GLOBUS
1998-2001 роки — час реконструкції Майдану Незалежності. Кияни боляче сприйняли знесення фонтану-рулетки, а саме перетворення площі називали вандалізмом. Бурхливе обговорення оновленого Майдану акумулювало невдоволення тодішніми президентом Леонідом Кучмою та мером столиці Олександром Омельченком.
Дісталося й новенькому підземному ТЦ GLOBUS, адже центральну площу спотворили несмаком заради торговельного центру також. «Глобус» зневажливо називали парником або теплицями.
Але Київ стрімко заселявся не лише регіональними елітами й елітками, а й простими заробітчанами. Усі вони не пам’ятали старого Майдану з «рулеткою», їм було нормально і так.
Згодом площа набула нового сакрального сенсу, тож бідкатися про старий фонтан на місці, де виборювалися свобода й гідність, стало якось недоречно. А потім виявилося, що реконструкція Майдану заради торгового центру — лише перша й не найгірша в черзі наступних архітектурних скандалів навколо ТРЦ.
Gulliver
Далі з’явилися проєкти бізнес-центру «Парус» й торговельного та бізнес-центру Gulliver. Ідея будівництва належала Вагіфу Алієву. Хмарочоси мали стати символами економічного зростання та прагнення до оновлення, але вони геть не вписувались у загальну архітектуру міста. Проте решта забудовників сприйняли ці проєкти як виклик й почали зводити архітектури там, де треба, а частіше — де не треба.
ТРЦ Gulliver звели на місці трамвайного кільця, що викликало додаткове невдоволення містян, екоактивістів і урбаністів, бо трамвай тоді був одним із найзручніших видів транспорту у столиці.
Ще раніше на місці Gulliver був парк
У 2024 році проти Віктора Поліщука, неофіційного власника комплексу, порушили справу про зловживання владою або службовим становищем, а також почали розслідування щодо ухилення від сплати податків. Суд передав управління комплексом АРМА — Агентству розшуку й менеджменту активів.
Торговий центр потрапив в новини, коли адміністрація відмовилася показувати на рекламних екранах відео памяті про полеглих українських військових. Після суспільного тиску в ТРЦ змінили рішення.
Dream Town
Торгові центрів у спальних районах не претендують на історичну та архітектурну цінність, не займають важливі ділянки і здавалося б, не мають викликати невдоволень.
Але будівництва над підземними гілками метро між станціями «Героїв Дніпра», «Оболонь» і «Мінська» налякало місцевих мешканців. Важко сказати, чому саме оболонці не довіряли більше: міцності метротунелів чи жадібності власників, які перевантажать підземні комунікації вагою споруди.
Однак величезний комплекс все одно звели. Оболонці лаяли власників і владу, але регулярно відвідували магазини та розваги в Dream Town. Виникла інша проблема: в первісному проєкті передбачалось будівництво паркінгу на 3433 місць, але замість нього відвідувачам довелося шукати місця на паркувальних майданчиках вздовж Оболонського проспекту. Варто визнати: на паркінгах економлять усі забудовники, але саме на Оболоні, де ТРЦ займає площу майже 7 гектарів, нестача паркувальних місць відчувається особливо сильно. Кияни можуть пригадати й гучні суди між власниками Dream Town, але спостерігали за цим швидше з цікавості.
І це ми ще не згадували ті часи, коли туалети в «Дрімі» були платними!
Оболонський проспект, 2006 рік
ОАЗИС
У 2016 році навколо станції метро «Героїв Дніпра» з’явився зелений паркан із повідомленням про «планові роботи по зміцненню ґрунтів». Як виявилося, ґрунти зміцнювали спорудженням нового ТРЦ. Згадалися страхи про небезпеку для пасажирів метро. Невдоволення підсилив той факт, що торговий центр буквально впхнули в станцію метро. Власники доводили, що це зручно і пасажирам, і покупцям, але у пасажирів вихід із метро в торговий центр викликає нерозуміння та занепокоєння.
Ocean Plaza
Будівництво над метро «Либідська» викликало ті самі тривоги, а сусідство з закутою в бетон річкою Либідь додавало занепокоєння. Але це невдоволення було лише першою сторінкою в об’ємній книзі скандалів навколо Ocean Plaza. Ось деякі з них.
- Місцевою фішкою вважався акваріум з тигровою акулою. Зоозахисників непокоїли умови перебування екзотичної мешканки. Згодом акула таки захворіла, її відправили на лікування в Німеччину, там вона й померла.
- У 2023-му Либідь затопила нижні поверхи комплексу.
- У 2024-му метрополітену довелося припинити рух метро між станціями «Деміївська» і «Либідська» через затоплення колії. Фахівці називали різні фактори, які призвели до цього лиха: погана якість виконаних робіт з наступним недобросовісним обслуговуванням, велика кількість ударних хвиль від вибухів війни в Голосіївському районі, велика кількість будівельних робіт біля станцій метро. За однією з версій, затоплення могло бути частково пов’язане й зі зведенням цього ТРЦ. Згодом експертиза показала, що технічною причиною руйнування тунелю стала неналежна експлуатація.
- Коли почалася повномасштабна війна, в Києві пригадали, що комплекс побудований на російські гроші. Тож родина олігарха Аркадія Ротенберга, одного з найбільших друзів Путіна, могла фінансувати ведення війни зокрема за рахунок київських активів. Тож Ocean Plaza націоналізували.
Respublika Park
У 2021-му на Теремках запрацював ТРЦ Respublika Park. На відкриття завітав посол Австрії, адже головними інвесторами гіганта були австрійські бізнесмени. Піарники рекламували «Республіку» як найбільший подібний комплекс в Україні. Загальна площа комплексу сягала 30 гектарів, з них 13,5 гектарів відвели під торгівлю.
Парк на 2000 дерев, різнобарвне сучасне наповнення ТРЦ. Начебто місто могло пишатися, якби не одне «але». Треба придивлятися, чи не ховається під прикриттям «австрійських інвесторів» спільник Януковича. Журналісти-розслідувачі виявили зв’язок ТРЦ Respublika Park зі структурами Дмитра Фірташа. Видається, що наші гроші досі збагачують проросійських олігархів.
Sky Mall
Справа ТРЦ Sky Mall — той випадок, коли суперечка інвесторів-забудовників за право власності над ТРЦ начебто не зачіпає інтереси пересічних містян і мала б їх залишати байдужими. Але коли справа про рейдерство на 750 мільйонів доларів виходить на міжнародний рівень, це відлякує нових інвесторів.
Будівництво ТРЦ Sky Mall почав естонський бізнесмен Гіллар Тедер у 2005 році. Але через фінансову кризу 2008-го йому довелося шукати партнерів. Партнером стала компанія Андрія Адамовського. За угодою між партнерами Тедер мав право викупити контрольний пакет акцій за заздалегідь домовленою ціною. Але у 2010-му Адамовський передумав повертати контрольний пакет акцій. Справа дійшла до Лондонського суду, який залишив пакет за ним, мотивуючи тим, що інша компанія теж порушила частину угоди про конфіденційність.
У 2012 році люди Адамовського захопили офіс і стали фактично керувати ТРЦ. Це спричинило нові судові процеси в Лондоні. У 2014-му естонський бізнесмен, здавалося, нарешті отримав перемогу в Лондоні, але ТРЦ Sky Mall перейшов у власність банку «Південний» за борг у 32 мільйони доларів. Гіллер Тедер назвав борг фіктивним. У 2016-му Лондонській суд зобов’язав повернути Sky Mall компанії Тедера, але в Україні рішення не виконали.
Конфлікт вийшов на державний рівень, коли у 2019-му президент Естонії звернувся до новообраного президента Володимира Зеленського з приводу захоплення ТРЦ. Той обіцяв допомогти, але далі справа не пішла. Тим часом ТРЦ, який до цього перебував під контролем банку, продали новому власнику. За інформацією ЗМІ, серед власників може бути впливовий одеський бізнесмен Володимир Галантернік, сам або з партнерами. Проти нього було розслідування щодо діяльності злочинної організації та незаконне заволодіння коштами міського бюджету Одеси та землі під забудову.
ЦУМ
ЦУМ на Хрещатику збудували у другій половині 1930-х років, він залишався однією з небагатьох будівель на центральній вулиці, що вцілілі після підриву центру міста за наказом радянської влади у 1941-му. Та ЦУМ, який встояв у роки війни, не зберегли за правління регіоналів.
При президентстві Віктора Януковича будівлю Центрального універмагу вивели з Фонду державного майна й передали у власність фірмі, яка належала Рінату Ахметову. А тоді взялися його «реконструювати».
Архітектура ар-деко не дуже поєднується з потребами сучасних торгових центрів. Тож нові власники зберегли фасад будинку і повністю змінили все, що було всередині. Перебудова викликала обурення багатьох архітекторів, які говорили про знищення загального архітектурного ансамблю довоєнного Хрещатика.
Характерно, що власники повністю змінили внутрішню архітектуру будівлі, але зберегли стару назву магазину.
ТРЦ Караван
Буває, що торгові центри потрапляють в скандали не через забудовників й інвесторів. Так сталося в «Каравані» 26 вересня 2012 року. Охоронці затримали відвідувача, який вкрав товар. У кімнаті охорони вихопив пістолет, застрелив трьох охоронців та важко поранив четвертого. Вбивцю намагалися затримати інші охоронці, але він втік.
Підозрюваним назвали Ярослава Мазурка, який спочатку переховувався, а тоді його знайшли мертвим. МВС звітувало, що вбивця мертвий, але в громадян залишилось багато питань. Чому почалась стрілянина? Адже на записах камер видно, що вбивця спочатку виконував вимоги охоронців.
Була версія, що стрілянина відбулась напередодні укладанні договору про охорону, тож, можливо, це були розборки «охоронних» структур. Пістолета, з якого застрелили трьох охоронців, не знайшли, але прокуратура заявила, що за ним тягнеться багато інших нерозкритих вбивств.
Рідні та близькі Ярослава Мазурка переконані, що на відео — не він. Певною мірою заперечення вини зі сторони рідних — це нормально. Але єдиний охоронець, який вижив, також сумнівався, що це був Мазурок. На думку рідних, Ярослава катували міліціонери. А коли він відмовився взяти на себе вину за стрілянину, інсценували самогубство. Так чи інакше, це був період тотальної недовіри до правоохоронних органів і влади в цілому. Тож «караванський стрілок» запам’ятався не лише вбивствами, але й сумнівами в провині того, на кого вказало МВС.
River Mall
Ще під час будівництва великого торгово-розважального центру на березі Дніпра місцеві мешканці забили на сполох через те, що будівельне сміття недбало скидали в гирло Дніпра. Казали, що вода змінила колір і засмерділа. Сморід відчували до найближчих будинків.
Наступний скандал навколо River Mall не мав серйозного підґрунтя, але яскраво вказує, що кияни готові розлютитися через найменшу дрібницю, якщо вона пов’язана з ТРЦ.
У 2023-му River Mall вирішив обіграти близькість до води і зобразив на рекламі дівчину в рятувальному жилеті, яка начебто була готова робити закупи навіть у воді. Обурені мешканці побачили тут хайп на підриві росіянами Каховської ГЕС. ТРЦ пояснив, що не мав нічого подібного на увазі, перепросив і прибрав рекламу.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Царське село в Києві: між блиском і несмаком;
Не для всіх: будинки, в яких жила радянська еліта в Києві;
Місто росло передмістями: як Позняки та Шулявка стали Києвом;
Пристойно і не дуже. Як розважалися кияни на Трухановому острові;