Шаг за шагом: які гроші були в Україні

Монети-«шаги», які збиралися випускати в 1992 році

Поки світ говорить про крипту, Україна планує відмовитись від копійки на користь шага. Історик Олександр Вітолін згадує різні грошові одиниці, які ходили на українських землях. Навіть цей неповний список яскраво зображує багатство української історії.

АСАРІЙ — одні з найдавніших монет на території України. Виготовляли в давньогрецькій колонії Ольвії у Північному Причорноморʼї у III-II столітті до н.е. та більше відомі не асарії, а монети у формі дельфінів. У часи генуезької колонізації в Причорноморʼї можна було зустріти АСИРИ. У Кримському ханстві вони були відомі як АХЧЕ.

БЕЗАНТ — рідкісна візантійська золота монета для українських земель, справжня знахідка для колекціонера.

БОРАТНИКИ — польські та литовські монети, що ходили в Галичині й на Волині.

БРАКТЕАТИ — срібні монети з Чехії й Угорщини, датовані ХІІІ століттям, які були виявлені у хотинському скарбі.

ВІВЕРИЦЯ (ВЕКША, БІЛКА) — найдрібніша монета на Русі, яка може засвідчити, що першими засобами трудового обігу було хутро тварин.

ГРИВНЯ — головна грошова одиниця наших предків. Назва пішла від назви шийної прикраси. У різні часи вага гривні була різна. Найбільша гривня важить 204 грама срібла. Але частіше зустрічаються в 140 грамів срібла. Від гривні зʼявилася назва гривенник для монети в 10 копійок. Пізніше гривенним називали вже 3 копійки з міді.

ГРОШ, або ГРІШ — в Україні в XIV-XVII були дуже популярні празькі гроши, згодом зʼявилися краківські. Згодом «грош» став просто означати дрібну монету. Вживання слова «гроші» для позначення засобі обігу свідчить на скільки популярним був гріш.

ГУЛЬДЕН, РИНСЬКИЙ, РЕЙНСЬКИЙ — австрійські гроші, які були популярним платіжним засобом. У старі часи срібло та золото давало віру в гроші, ходіння іноземних монет не регламентувалось так жорстко. Більш того, якщо бракувало дорогоцінних металів і обмін ускладнювався, то правитель заохочував обіг іноземних грошей.

ДИНАР — арабські монети, які ходили в X-XI століттях на українських землях. Яскраве свідчення запозичення чужої валюти для налагодження власного товарообороту. Може здатися, що російське слово «деньги» утворилось від «динаріїв», але ні — від тюркського «теньга».

ДУКАТИ з Чехії і Угорщини також були популярними серед українців. ГУЛЬДЕНИ, ДУКАТИ, КРОНИ, ЛЕВАНТАЛЕРИ, МАРКИ, ТАЛЕРИ, ФЛОРИНИ з засобу обміну легко перетворювались на прикрасу, а потім прикраса так само могла стати засобом обміну.

ЗЛАТНИК Великого князя Вододимира Святославовича важив 4,2 грами золота. Фінансово-грошова система Русі проіснувала недовго, але золотник еволюціонував у систему виміру ваги.

ІМПЕРІАЛ — назва російської золотої монети часів Російської імперії.

КАРБОВАНЕЦЬ — українська назва тих самих російських рублів. За однією з версій, назва зʼявилась завдяки карбам — насічкам на ребрі монети, які мав один з випусків рублів. Якщо заховати багато карбованців, то вони ставали скарбом. Карбованець ходив за часів революції, потім у Рейхскоміссаріаті Україна. Інфляція та гіперінфляція купоно-карбованців в незалежній Україна сформувала презирство навіть у заможних українців до цієї грошової одиниці.

КОПІЙКА, але не КОПА. КОПА, але не КОПІЙКА — назва російської копійки зʼявилася через те, що на монетах був викарбуваний образ копійщика — військових на конях зі списами. Копа у Великому Князівстві Литовському була системою обрахування грошових одиниць. Копа зʼявилась як нагадування, що наш добробут залежить від копиць.

КУНА — 1/25 гривні вказує на важливість хутра куниці для економіки Русі. Куни стали грошовою одиницею хорватів, можливо, тому українські чиновники не захотіли повторювати цю назву.

ЛЕВАНТАЛЕР — голандський талер з образом лева, який був серед засобів грошового обігу в XV-XVIII ст.

ЛЕПТА — давньогрецька дрібна монета, достеменно невідомо, чи добре ходила у багатому Причорноморʼї, але залишилась у лексиконі завдяки виразу «внести лепту», тобто долю.

МАРКА — німецька грошова одиниця. Згодом зʼявилася польська марка.

НОГОТА — дрібна монета, що важила 2,5 грами срібла. Існує припущення, що її назва утворилась через порівняння з розміром нігтя.

ПІАСТРИ — турецькі срібні монети, ходили в Криму.

РЕЗАНА — дрібна монета, яка зʼявилась через те, що гривнею було незручно оплачувати дрібні покупки, тому гривню почали різати на ось такі «резани».

РУБЛЬ — зʼявився ще за часів Новгородського князівства як варіант гривні, яку виготовляли, рубаючи великі злитки.

СРІБНИК — срібні монети Русі, котрі, як і златники, доволі рідкісні.

ТАЛЕР — назва виникла через походження цих монет з міста Йоахимсталь у Богемії, спочатку монета називалася йоамхимсталер. Згодом назва «талер» трансформувалась у «долар».

ФЛОРИНИ — звичайно, зʼявились у Флоренції. Але ці золоті монети згодом вирішили випускати й інші країни. Тому якщо ви прочитаєте десь про флорини, якими розплачувались українці, то вони можуть бути як угорські, так чеські чи польські.

ЧЕРВОНЕЦЬ або ЧЕРВІНЕЦЬ — знов-таки російські рублі, але цілих десять. Назва натякає, що найкращий фінансовий гарант — це червоне золото. А ще червонець вказує на період, коли росіяни ще розуміли українську мову. Червонці недовгий час випускали в СРСР, сподіваючись, що згадка про червоне золото допоможе подолати повоєнну розруху та химерні мармизи комунізму.

ШАГ — дрібні гроші, які ходили в Великому Князівстві Литовському. Приказки та прислівʼя про «шаг» свідчать, що це монета бідняків. Шаги спробували зробити одиницею обміну за часів української революції, але в умовах війни на три фронти це було неможливо. Думаю, автори реформи вирішили повернути українцям шаги більше з захоплення графікою Георгія Нарбута, ніж економікою Великого Князівства Литовського.