За парою лелек, що живуть у гнізді в селі Леляки Пирятинської громади, можна спостерігати онлайн. Трансляцію веде Національний природний парк «Пирятинський» уже третій рік.
Ми обираємо їх за романтику та оспівану вірність чи за реальну користь у господарстві? Історик Олександр Вітолін розповідає, як українці полюбили бусолів, чорногузів і гайстрів. У цій оповіді знайшлося місце любові та гадам.
Зібрав якось Бог зібрав усіх гадів у мішок, дав його чоловікові й наказав глибоко втопити, та щоб в жодному випадку не розв’язував і не дивився, що в тому мішку. Взяв чоловік мішок, доніс до річки, та не стерпів і розв’язав, щоб глянути хоч одним оком, що Бог вирішив сховати. Тільки розв’язав він мішок, як гади з нього висипались. Тоді Бог перетворив чоловіка на птаха з довгими ногами й довгим дзьобом, щоби той міг переловити гадів. Так з’явивилися бусоли. Або гайстри. Або чорногузи. Або журавлі чи лелеки.
Хоч народні назви журавлів і лелек однакові, але це різні птахи, які належать до різних орнітологічних родів і навіть з різною історією. Журавлі гніздяться в болотистій місцевості і більш залежні від неї. Саме журавлі, а не лелеки стали першими сусідами наших предків, коли ті почали селитися на берегах річок. Хоч наші предки й шанували журавлів, але невпинний ріст людства призвів до збільшення площ орних земель, яке часто відбувалося через осушення боліт. Журавлям не залишалося нічого іншого як оселитися в Червоній книзі. Сірих журавлів в Україні залишилося менш як тисяча пар. А степових журавлів — менше тисячі особин. Найімовірніше їхня популяція внаслідок війни ще скоротилася, адже ці птахи мешкають у південних степах. Популяція журавлів скорочується не тільки в Україні, а і в усьому світі.
Бусоли, гайстри й чорногузи, яких набагато легше побачити, — це лелеки. Вони також потерпають від наслідків людської діяльності, особливо лелека чорний. На Київщині їх приблизно 30 пар, більш безпечно птах почувається в Чорнобильській зоні. Білих лелек набагато більше й саме вони привертають увагу користувачів інтернету. Тож може здатися, що бусолами називають їх, але повторюся: це можуть бути й журавлі, якщо пощастить їх побачити.
Лелеки з’явилися на українських землях пізніше за журавлів. Їх теж вишивали, згадували в піснях і народному календарі. До раціону лелек входили гади й миші, яких легко вполювати, коли люди переорять землю або виженуть худобу на пасовиську. Тому лелеки намагалися гніздувати поруч з людьми. Наші предки полюбили стежити за лелеками, а ще раділи, що ті ловлять різних гадів і мишей, тож не чіпали їх.
І з кожним роком сусідство українців і лелек ставало дедалі тіснішим. У XIX столітті вчені зафіксували, як лелеки рятували врожай селян від нашестя сарани. Це були часи, коли людство ще не мало ефективних способів боротьби з шкідниками й залежало від сил природи. Тож лелеча поміч була справжнім порятунком. Під час досліджень пташиної міграції орнітологи виявили, що в Африці лелек так само шанують і називають великими пожирачами сарани. На жаль, сучасні інсектициди не лише знищують комах, але й ставлять під загрозу життя птаства, яке потім харчується отруєними комахами. Тож милуйтесь лелеками зараз, бо вони під загрозою від людської діяльності.
Ну і звичайно, серця українців сколихує курликання бусолів, коли вони восени відлітають в теплі краї, щоб повернутися навесні. Момент повернення лелек до гнізд означав початок весни, пробудження природи. Тому їхнє повернення стає таким очікуваним.
Не дивно, що наші предки обирали собі лелечі і журавлині прізвища. Прославили свій рід і птаство письменник і поет Дмитро Бузько, брати-оунівці Олександр і Яків Бусели, письменник-гуморист Олег Чорногуз, його онука військовослужбовця, поетеса, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка Ярина Чорногуз та музикант, художник і аніматор Юрій Журавель. Саме лелек згадують, коли говорять про повернення українців, вимушених залишити Україну через жахи війни. Ну і як не підспівувати Назарію Яремчуку «Лелека з України»?
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Стеж за птахами: як займатися бердвотчингом в Києві;
Правила годівничок: допомагаємо та спостерігамо;
Тримайся, пташко. Як у Києві розводили голубів для війни та пошти;
