Здавати, щоб рятувати. Як стати донором

Фотограф: Дан Балашов

Чи стало в Україні більше донорів під час повномасштабного вторгнення? Скільки крові щорічно здають європейці та скільки — українці? Чим відрізняється донація крові та плазми? Як готуватися й чого очікувати від постійних донацій? Вікенд розпитав медиків і донорів про важливе.

Відповіді від засновниці ГО Агенти крові Олени Балбек

— Як готуватися до донації?

— Процес підготовки не такий складний, який може здатися на перший погляд. За три дні до донації потрібно припинити вживання ліків, за два дні — алкоголь, жирну, копчену та смажену їжу. За день до донації треба відмовитись від молочних продуктів, яєць, бананів, а також потенційно алергенних продуктів.

Поясню, чому такі обмеження. 

Окрім дієти, особливих обмежень немає. Лікарі також просять не проводити активних фізичних навантажень перед донацією та за дві години до здачі крові не курити. 

— Як проходить процес здачі крові та плазми?

— Найпоширеніший спосіб — здача цільної крові. Вона береться з вени на руці в середньому 450 мілілітрів за один раз, це триває 5-10 хвилин. Сама кроводача проходить в спеціально обладнаному кабінеті для забору крові — маніпуляційній.  Після процедури медсестра накладає на місце пункції пов’язку, яку не слід знімати протягом двох годин. Після кроводачі донору рекомендується відпочити 15 хвилин, набратися сил.

У цей день рекомендують не займатись важкими фізичними вправами та не напружувати організм багатьма справами. Крім того, треба бути готовим до денного сну, якщо це буде потрібно організму.

Перерва між донаціями становить 60 днів, для жінок ми рекомендуємо трішки продовжити цей період.

— Кому можна стати донором, а хто не підходить?

— Донором крові може бути кожна повнолітня людина, у якої немає тимчасових або постійних протипоказів до донації. До тимчасових протипоказів відносять:

Нині не є протипоказом перенесений гепатит А чи вживання оральних контрацептивів.

— Буває, в різних джерелах різні дані: наприклад, яка вага мінімальна. Кому довіряти, де перевірити?

— Законодавство каже, що мінімальна вага донора має бути 50 кілограмів. Якщо лікар бачить, що людина тендітна, тоді в неї беруть кров у гемакон (контейнер для крові) на 350 мл, а не 450 мл, який є стандартним. Утім, не всі центри мають маленькі гемакони. Тому дехто ставить вищий поріг ваги (55 кг), аби брати кров у стандартний гемакон на 450 мл + 25 мл на аналізи.

— З якими помилковими уявленнями та стереотипами найчастіше приходять потенційні донори?

— Найбільше міфів стосуються протипоказів до донації. Люди хибно думають, що не можуть бути донорами, якщо курять, вживають алкоголь, незбалансовано харчуються. Але це не так. Підготовка до донорства за три дні вирівнює показники, які необхідні для забору крові, тож це не є абсолютним відводом. Так само донорами можуть бути вегетаріанці. 

Ще люди помилково думають, що донорство створює ризик зараження хворобами. Насправді це практично неможливо, бо для кожного донора використовують одноразову та індивідуальну систему забору крові, яку відкривають просто перед вами. Упередження часто виникають через незнання, тож ми завжди радо консультуємо кожного. 

— Як обрати, куди йти здавати? Де побачити списки місць?

— Обирайте той центр крові, який вам подобається. Хтось хоче здавати кров дітям, тож  ділиться кров’ю в Охматдиті, хтось — для військових у госпіталі, а дехто донатить кров для пацієнтів з онкозахворюваннями. Також можна здавати кров в обласних чи місцевих центрах крові. Ми координуємо кроводачі практично у всіх містах України в межах проєкту «Донатити — це норма», за посиланням ви можете перейти на чат свого міста й отримати всю інформацію про донорство у вашому місті.

— На що треба звернути увагу, щоби бути впевненим, що це безпечне місце і кров збережуть і використають за призначенням?

— Якщо ви не знаєте, де здавати кров, то найкраще йдіть у міський чи обласний центр крові, а вони уже розподілять кров за потребами міста й області. 

— А що по плазмі — там м’якші умови? Чи правда, що той, хто не може здавати кров, може здавати плазму?

— Плазма крові — це одна з фракцій крові, тобто рідка її частина, яка вміщує білки, солі, мінерали, вітаміни, а найголовніше — це фактори згортання крові. Саме тому плазму використовують при масивних кровотечах для ефективної зупинки. Донація плазми триває близько 40 хвилин, а з урахуванням усіх формальностей — приблизно 2 години. Підготовка до такої донації є такою ж, як і з цільною кров’ю. Аби здавати плазму після донації цільної крові, треба витримати 30 днів перерви. Бути донором плазми можна від 6 до 12 разів на рік з інтервалами не менше 2 тижнів.

Плазмаферез позитивно впливає на функціонування організму: є профілактикою інсульту, інфаркту та серцевих захворювань, очищує кров від токсинів, холестерину, знижує ризик тромбоутворення, нормалізує тиск та є профілактикою сезонних алергій.

Щодо другої частини питання, то тут ідеться про Kell-фактор. Він буває позитивним у приблизно 8% людей, це особливий підвид групи крові. Нічого поганого для власника він не несе, але Kell-негативним пацієнтам не можна переливати таку кров, бо тоді виробляються антитіла, що призводить до тяжких ускладнень.

Оскільки Kell-антигени розташовані тільки на еритроцитах, Kell-позитивним донорам рекомендується донорство плазми та тромбоконцентрату. Якщо у вас Kell+, то не спішіть ставити хрест на донорстві, а знайомтесь зі здачею компонентів!

— Розкажіть про плюси та мінуси регулярного донорства.

— Ми упродовж 9 років пропагуємо добровільне, безоплатне та регулярне донорство крові. Постійних донорів у нас дуже багато, ми раді, що люди довіряють нам і повертаються — це означає, що вони отримали позитивний досвід донорства. Також ми заохочуємо людей робити донації регулярними, аби зібрати нашу колекцію пінів (значків) — фірмовий знак Агентів, відзнака донора! Колекція складає 17 клітин крові та бактерій і вже не один донор зібрав повний набір значків. 

Розвинені країни дедалі активніше переходять до моделі безоплатного донорства, оскільки воно є золотим стандартом у трансфузійній медицині та визнається як найбезпечніший вид донорства. Це пояснюють тим, що регулярні донори частіше проходять медичні обстеження та більш чесні у розмові з лікарем, оскільки не мотивуються фінансовою винагородою.

Мінусів немає. Головне визначити, який інтервал перерви потрібен для вашого організму, аби він встигав відновлюватись. Комусь підходить стандартна перерва 60 днів, а комусь краще витримувати три місяці перерви між донаціями цільної крові. Ми завжди закликаємо людей до свідомого підходу, без фанатизму та з турботою про себе. 

— Коли трапляються сплески донорства?

— Люди активно переймаються запасами крові, коли відбувається повітряна атака з влучанням у житлові будинки. Але це так не працює. У час війни (і не тільки) українцям варто бути саме регулярними донорами крові, а не стихійними. Стихійне донорство — це одноразова кроводача за екстреної ситуації, як-от повітряні атаки.

В ідеальному світі, де на тисячу людей 30 здають кров, екстреної потреби не виникає навіть при надзвичайних ситуаціях, оскільки центри мають змогу заготовляти кров у достатній кількості. Утім, реальність інша — наразі ми маємо 11 донорів на тисячу людей, що передбачає дефіцит заготовленої крові та компонентів.

Так, у 2020 році 2/3 пацієнтів не отримували кров вчасно або взагалі. Нині ж війна на 60% збільшила навантаження на систему крові, бо до звичайних пацієнтів додались військові та цивільні, поранені внаслідок бойових дій.

Розв’язати цю проблему може тільки добровільне безоплатне системне донорство. Саме безоплатне, бо такі донори не переслідують корисливих цілей і відповідально підходять до кроводачі. Така кров у 9 з 10 випадків буде використана за призначенням. Натомість при стихійному донорстві людина здає кров уперше й часто нехтує підготовкою чи взагалі не знає про неї. Це люди, які здають кров та компоненти для отримання грошової компенсації або ж донори-родичі, які здають кров для лікування рідних. Як правило, вони обстежуються украй рідко, що збільшує ймовірність інфекційних захворювань, або не все розповідають лікареві про стан свого здоров’я. Часто така кров після повного аналізу йде на утилізацію й це погано, бо:

А ще одноразова донація унеможливлює використання вашої плазми крові, бо для цього центр має прийняти у вас кров хоча б двічі. Донорство — це своєрідне страхування власного життя, бо ти ніколи не можеш бути певен, що кров не знадобиться тобі. Достатньо просто обрати для себе центр крові й хоча б двічі на рік приходити туди на кроводачу. Тому ми працюємо, аби вирішувати причину дефіциту крові, а не боротися з її наслідками. 

— Чи буває крові достатньо?

— Кров потрібна завжди. У медичній практиці багато ситуацій, зокрема непередбачуваних, де потрібне переливання крові, й жоден з нас не застрахований від цього. Усвідомлення цих речей стає внутрішньою мотивацією для донора, а ми вже зовнішня мотивація, підтримка й нагадування. 

— Яка у людей нині найчастіша мотивація до донорства?

— Здебільшого люди стають донорами у прагненні бути корисними під час війни. Вони розуміють високу потребу у донорах, і ми активно це пояснюємо також. Ще людей мотивує розуміння, що ця кров рятує життя. 

— Чи є у донорів спільнота, підтримка, промоція?

— Регулярне донорство крові створює спільноту однодумців та людей зі спільними цінностями. Люди щораз приходять на донацію й упізнають інших донорів. Це будує спільноту. А ще ми проводимо корпоративні донації у різних компаніях в Києві, Дніпрі, Львові та Одесі й це взагалі окремий вид тимбілдінгу. Корпоративне донорство зміцнює дух команди, і це дуже добре працює на практиці.

Відповіді від завідувачки відділення переливання крові Інституту серця Вікторії Горобець

— Чи буває, що донорської крові вже забагато? Чи вона завжди у дефіциті?

— Сказати, на скільки часу вистачить компонентів крові, не зовсім правильно. Усе залежить від потреби, а потреба — від кількості пацієнтів, тяжкості основного захворювання, виду та об’єму операції, післяопераційного періоду, тобто фактори, які впливають на об’єми використання. Компонентів крові може вистачити на місяць, а може вистачити на два тижні.

— Як змінилося донорство в Україні від початку повномасштабного вторгнення? Від кого більше крові надходить: від постійних чи від новеньких?

— З початком повномасштабного вторгнення кількість охочих стати донорами помітно збільшилась, але з часом ця тенденція почала спадати. Зараз кількість донацій майже така, як і до вторгнення. Хочу відзначити збільшення кількість охочих здати кров серед молоді віком від 18 до 30+ років, це прояв свідомості та громадської позиції. Так само збільшилась частка первинних донорів, але переважно через зменшення регулярних донорів: деякі виїхали, хтось вступив до лав ЗСУ або з інших причин.

Усі компоненти донорської крові, які заготовляють у відділенні Інституту серця, використовуються на потреби пацієнтів Інституту (військові та цивільні, зокрема діти), також за потреби ми допомагаємо військовим госпіталям. У середньому відділення заготовляє 140 літрів консервованої крові на місяць, яку переробляють на компоненти крові. 

— Скільки ви заготовляєте крові в місяць?

— У середньому в місяць відділення виготовляє 90—100 літрів еритроцитів та 110—120 літрів плазми (від донорів цільної крові та плазми), а використовують 100—110 літрів еритроцитів і 120—130 плазми без урахування плазми, яка використовується у виробництві (виробництво потребує додатково ще 50-60 літрів плазми). Це свідчить про те, що всі компоненти донорської крові використовуються за потребою.

Відповіді від завідувача відділення траснфузіології та екстракорпоральних методів гемокорекції Сергія Короткоручка

— Скільки в середньому крові здає кожен донор протягом року?

— Зараз офіційно рекомендують робити не більш як 6 донацій цільної крові на рік. Це оптимальна регулярність, аби організм встиг повноцінно відновитись. Є категорія людей, які приходять на донацію кожні 60 днів впродовж року чи двох, а потім у них починаються проблеми. Організм не встигає відновитись, через що різко падає гемоглобін. Тобто кровотворна система страждає від відсутності достатньої кількості кисню. По правді кажучи, у низького гемоглобіну може бути багато факторів, зокрема стрес, незбалансоване харчування чи навіть місячні у жінок.

Я рекомендую регулярно здавати кров, якщо показники гемоглобіну в донора є вищими за мінімально допустиму норму (для жінок 125, а для чоловіків 135). Тоді це є сигналом, що донор повноцінно відновився й донація принесе йому користь як моральну, так і фізичну. Коли ви отримуєте результат аналізу перед донацією і бачите, що там низький гемоглобін, то одразу проконсультуйтесь у терапевта, яку за тривалістю паузу варто взяти для відновлення. Це може бути три місяці, або шість чи навіть рік. У кожного по-різному. Терапевт також може призначити вітаміни чи відповідні препарати.

— Що відбувається з кров’ю після донації?

— Її тестують на ВІЛ/СНІД, гепатит В та С, сифіліс, а ще визначають резус-фактор крові. Далі кров розділяють на фракції: еритроцити (160 — 220 мл), тромбоцити (50 мл), лейкоцити (40 мл) та плазма (190 — 210 мл). Потім ще еритроцити лейкофільтрують.

У результаті лейкоцити йдуть на утилізацію, а інші компоненти — на переливання. Плазму ставлять на 3-6 місяців карантинізації, тромбоцити переливають упродовж 5 днів після забору, а еритроцити — упродовж 28 діб. Тобто цільну кров у стаціонарних умовах ніхто, ніколи, нікому не переливає. В всякому разі, в моїй практиці я такого не робив та не стикався з подібним.

Якщо ж кров виявилась непридатною до донорства або сплив термін зберігання, тоді її знезаражують та передають у крематорій для спалення. 

Історії регулярних донорів крові

Марія Стебко, продакт-менеджерка. Донорський шлях почала у 18 років, нині на її рахунку 27 кроводач. До донорства Марію мотивувала лейкемія, яку виявили в мами чоловіка (тоді ще хлопця). На запитання, чому звичка донорства переросла в бажання розвивати донорський проєкт, відповідає:

Ліна Корчевська, бізнес-тренерка. Почала донатити кров у 32 роки й за три роки уже назбирала 12 кроводач. Про мотивацію каже так.

Ірина Нікітіна, програмістка. Перша кроводача була у 24 роки, недавно була четверта донація.

Марія Полякова, аналітикиня маркетингових досліджень. Вперше на донацію прийшла у 31 рік, нині має уже 5 кроводач. Що мотивувало до донорства?

Марія Малихіна, менеджерка в перекладацькій компанії. Вперше здала кров у 31 рік. За 4 роки мала 10 донацій цільної крові й одну — тромбоцитів.

Сподобалася стаття? Подякуй автору!

50 грн  100 грн  Інша сума

Читайте також: Як стати донором кісткового мозку: питання та відповіді;

Стильні та свідомі. Як працює магазинчик ЛЕСС на Подолі;

Хвостаті терапевти: як собаки допомагають пораненим і дітям;

Бути видимою: чого хоче жінка третього віку;

Шлях госпітальєрки: як киянка рятує життя.