Не можете знайти кохання на тіндері? Здається, що кохання знайшли всі, крім вас? Не переймайтеся, бо навіть гетьману було нелегко! Розповідаємо про романи та пристрасні захоплення Івана Мазепи.
Замолоду Івана батьки відправили до двора польського короля Яна II Казимира робити кар’єру. При дворі він завоював прихильність короля, виконував різні доручення короля, зокрема дипломатичні місії в Крим.
При дворі Мазепа розсварився зі шляхтичем Яном-Хризостомом Пасеком, хоча до дуелі не дійшо. Скандаліст Ян-Хризостом Пасек був змушений залишити королівський двір і стати орендарем. 18 разів сусіди притягали його до суду за порушення громадського спокою, пʼять разів присуджували до вигнання. А тоді Пасек вирішив написати спогади, в яких вдавався до оббріхування та вигадок. Не забув і Мазепу. Йому приписав роман із дружиною могутнього магната. Мовляв зраджений чоловік наказав слугам прив’язати голого Мазепу до коня й пустити в степ.
Спогади Пасека за життя залишились ненадрукованими. Але за кілька століть, коли вже ніхто не міг позватися до суду, а факти було складно перевірити, скандальні спогади прийшлись до смаку видавцям і читачам. Зрештою вони отримали таку популярність, що сюжет про «пригоду» Мазепи переповів Вольтер в його історії Карла XII. Далі цей сюжет надихнув Байрона, який присвятив поему Мазепі, а також багатьох художників і композиторів. З одного боку, в XIX столітті історія Мазепи була обрізана, а з іншого — йому співчували й пам’ятали про нього. Картинки з покаранням Мазепи, прив’язаним до коня, поширились навіть Україною, це пробуджувало цікавість до його постаті.
Що ж до роману з дружиною заможного магната, то історики припускають, що молодий Мазепи, попри всі чесноти, не мав шансу здобути прихильність чужої дружини, бо був бідним. А от виступити посередником між Дмитром Вишневецьким і Оленою Загорською міг, щоб приховати справжній роман від її чоловіка Яна Загорського. Зраджений чоловік не витримав інтрижок дружини й подав на розлучення, назвавши серед коханців і Івана Мазепу. Але до коня його не прив’язували. За таку сваволю втрачали шляхетську честь, а це було гірше за невірну дружину.
Тим часом після «Шведського потопу» влада Яна II Казимира похитнулася. У складній політичній ситуації покровитель Мазепи не витримав і зрікся престолу та покинув країну. Тоді Іван Мазепа вирішив спробувати себе в орендарстві, але, схоже, спочатку йому не дуже щастило з прибутками.
Удача повернулась до Івана Мазепи тільки після шлюбу. Одружився він із 34-річною вдовою покозаченого шляхтича Фридрикевича, донькою білоцерківського полковника Семена Половця, яка вже мала двох дітей. Найчастіше дружину Мазепи називають Анною, але це може бути неправильне прочитання латинського слова «рік» – ANNO. Згідно з іншою версією, дружину Мазепи звали Марія. Дружину імовірно Мазепі порадила його мати.
У подружжя народилась дівчинка, але їй не судилося жити. Тоді Іван Мазепа присвятив себе військово-політичній кар’єрі, а його дружина — управлінню великим господарством. Єдина дружина Мазепи померла в 1702 році, він тоді був 62-річним Гетьманом Війська Запорізького.
Гетьман вирішив одружитися знову. Обраницею стала його похресниця — Мотря Кочубей, якій було приблизно 18-22 роки. Батьки дівчини були категорично проти шлюбу з хрещеним. Зверну увагу, що пристрасть підстаркуватого Мазепи до юної хрещениці відома нам переважно за листами-доносами її батька Василя Кочубея на Мазепу та поемою Пушкіна «Полтава». Зрозуміло, що обидва віддані слуги російських царів доклалися для демонізації цієї пристрасті.
Треба визнати, що потяг між Мотрею та Мазепою справді був. Мотря навіть втекла від батьків до гетьмана. Але Мазепа дослухався церковних канонів, які забороняли подібні шлюби. Попри почуття гетьман вирішив відправити Мотрю назад до батьків.
Після цього Мазепі приписують роман зі справжньою бабусею. Княгиня Анна Дольська до зустрічі з Мазепою вже двічі овдовіла й була бабусею іншої похресниці Мазепи — Урсули. Зараз історики сперечаються, чи слушно стверджувати, що саме Дольська вмовила Мазепу зректися служби Петру I і укласти союз з Карлом XII, але достеменно відомо, що вона була посередницею у цих переговорах.
Як і про інших жінок, що не втратили вроду з віком, про Дольську казали, що вона знається з дияволом і тому зводить чоловіків з розуму. Утім, можливо, обіцянка одружитися у разі перемоги над Петром І підштовхнула гетьмана Мазепу до вибору, який міг змінити всю історію України. Але, на жаль, українсько-шведський союз спіткала катастрофа, і в 1709 році Мазепа помер у Бендерах. Анну Дольську поразка Мазепи засмутила, підірвала її здоров’я, в 1711 році вона померла у Львові.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Від Ольги до Богдана: топ-5 скажених українських весіль;
Калинове щастя: як кохав та боровся Олег Ольжич;
Тіндер по-давньословʼянськи: як залицялися на Масляну;
Шлюб по-українськи: без Тіндера, хтивок і залицянь;
