Чи втратимо Гостиний двір, Протасів яр та будинок Сікорського? Чи безсилі ми перед бажанням забудовників зводити торгові та бізнес-центри у всіх куточках Києва? Історик Олександ Вітолін стверджує: кияни здатні на перемоги. Ось приклади таких історій.
Протасів Яр
У 2019 році в зеленій зоні Протасового Яру вирішили звести три сорокаповерхівки. Місцеві мешканці доклали сил, щоб один з останніх острівців зелені в Києві не перетворився на бетонні джунглі. Так, Роман Ратушний створив громадську організацію «Захистимо Протасів Яр», яка відстоювала інтереси киян в суді. Ратушному погрожували фізичною розправою можновладці, але він не спинився. Прокуратура проігнорувала звернення активіста з цього приводу, йому навіть довелося переховуватись якийсь час. Врешті решт Державна архітектурно-будівельна інспекція видала припис, що заборонив будівництво в зеленій зоні, а КМДА повернула земельній ділянці статус зеленої зони. Забудовник спробував продовжити боротьбу в апеляційному суді, але це йому не допомогло.
9 червня 2022 року Роман Ратушний загинув, захищаючи Україну. Причетний до забудови Протасового Яру Геннадій Корбан вимагав через суд, щоб його прізвище прибрали з усіх загадок про погрози на адресу активіста і спробу забудови зеленої зони. Але родина Романа цього не допустила. А заказнику «Протасів Яр» присвоїли ім’я Романа Ратушного. Суди та спроби подальшої забудови й досі продовжуються, маємо постійно слідкувати за ситуацією.
Будинок Ніни Москаленко
Найпоказовішим з усіх протистоянь була боротьба простої вчительки Ніни Іванівни Москаленко зі спільниками колишнього президента Віктора Януковича. Справа була настільки напруженою, що медіа тримали всю Україну в курсі подій.
Найближчі люди з оточення Януковича поклали око на більш ніж скромний будинок в провулку Землянський, 14 на Печерську, щоб на його місці збудувати казино. Але господарка не захотіла залишати свій будинок. Тож проти неї кинули бандитський ресурс, який діяв спільно з міліцією. На Ніну Іванівну почали чинити тиск. Коли вона захищалася від бандитів, МВС стало на їхню сторону й порушило справу проти вчительки: сторонні могли вдиратися до її будинку, а вона не могла чинити цьому опір — такою була позиція МВС. Два роки Ніна Москаленко потерпала від сваволі бандитів у кабінетах і бандитів у погонах. Та нарешті перемога Майдану вимила спільників Януковича з країни — і рейдери залишили будинок Ніни Іванівни в спокої.
Будинок Профспілок України
Одним із символів Революції Гідності став Будинок профспілок України. У ньому знаходився штаб Майдану, і під час найдраматичніших подій він постраждав від пожежі. Знадобилося чотири роки, щоб відреставрувати будівлю після пожежі. Однак, щойно символ Майдану відреставрували, стався скандал. Інвестори, яким належала частина будинку, вирішили відкрити в ньому заклади фастфуду. На думку містян, KFC, кафе «Каратєль» та L’kafa в цій будівлі знецінювали пам’ять про трагедію, пов’язану з боротьбою з путінськими посіпаками, що намагалися затягнути Україну в «Тайожний союз». Розголос і протести змусили інвесторів закрити кафе. Власники будівлі визнали, що відкривати розважальний заклад в Будинку профспілок України було недоречно.
Але минув час — і стало відомо про наміри відкрити покерний клуб на 1000 квадратних метрів. Інвестори намагались відбрехатись, мовляв, покер — це офіційний вид спорту й не має нічого спільного з азартними іграми, але ці пояснення нікого обдурити не змогли. Тож покерний клуб також закрився.
Будинок Сікорського
Будинок Сікорського довго знаходився на балансі Міністерства оборони України. У 2000-му міністерство передало будівлю в оренду на 49 років благодійному фонду «Музей повітроплавання та авіації імені Сікорського», за яким стояв Нестор Шуфрич. Так званий музей повітроплавання обіцяв відремонтувати будівлю, але фактично п’ятнадцять років будинок стояв і руйнувався. Схоже, що справжньою метою орендаря було довести будинок до аварійного стану, а потім його знести. Активісти почали акції протесту. І це був той випадок, коли сама згадка про регіонала Нестора Шуфрича додавала симпатиків захисникам будинку. Певною мірою Революція Гідності тут також відіграла свою роль, адже лише у 2016-му коли суд став незалежним від регіоналів, договір оренди скасували.
На жаль, Міністерству оборони України так само не вистачало коштів, щоб відремонтувати будинок, і він продовжився руйнуватись. Чергова інспекція будинку виявила, що будинок зберігся лише на 30%. І все-таки у 2018 році будинок Сікорського занесли до переліку пам’яток національного значення. Характерно, що навіть попри відсутність коштів на реставрацію Міністерство оборони не бажало передавати будинок на баланс міста Києва і вперто судилось за нього. Недавно за рішенням суду уклали охоронний договір по цьому будинку, а це означає проведення консерваційних і реставраційних робіт. Що ж, сподіватимемося на краще.
Гостиний двір
Гостиний двір протягом всієї своєї історії потерпав від різноманітних лих, бюрократії й нестачі грошей у міста. Та попри все, цей двір-катастрофа продовжує стояти й триматись, як весь Київ. Остання реконструкція Гостинного двору була в 1980-их. Тоді він постраждав від будівництва під ним тунелю метро. Ще й з’єднувальний розчин для цегли виявився низькоякісним і став осипатися, перетворюючи будівлю в аварійну споруду. Багато архітекторів злякались взятм відповідальність за реставраційні роботи. Архітекторка та розробниця сучасного проєкту споруди Валентина Шевченко пропонувала розібрати будівлю на цеглини (оскільки розчин продовжував розсипатися) і спорудити заново.
З 1990 до 2011 року Гостиний двір доволі швидко занедбали орендарі й державні структури, що знаходились в ньому. У 2011-му Кабмін на чолі з Миколою Азаровим виключив Гостинний двір зі списку пам’ятників архітектури України, що перебувають під охороною держави. У 2012-му Київрада проголосувала за реконструкцію Гостинного двору під торговельно-офісний центр з гостьовою стоянкою.
Подібна реконструкція на справі мала означати перебудову. Валентина Шевченко виступила проти нового проєкту Гостиного двору. Активісти стали на захист Гостинного двору. Часом акції протесту перетворювались на сутички з «Беркутом». Але влада не зважала на протести. Віктор Янукович виключив Гостиний двір з переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. У ніч з 8 на 9 листопада 2013 року в Гостиному дворі сталася пожежа, в якій кияни розгледіли умисний підпал для того, щоб довести пам’ятку до аварійного стану та знищити. Після Революції Гідності киянам у судах вдалося відстояти Гостинний двір, і його знову включили до переліку пам’яток, які перебувають під охоронною держави. Гостиний двір також повернули Києву, але як і з будинком Сікорського, в міста бракує грошей на його відновлення.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Скандальні ТРЦ: за що їх не люблять кияни;
Палаци, собори, ворота: 10 київських памʼяток, які відбудували;
Київські контракти: як ярмарок змінив місто;
Книжкова справа в Києві: від святих до квитків і фотографій;
Повернені шедеври: міста та пам’ятки, які відбудували заново;
