Історії, відомі на весь світ, і ті, про які ви ніколи не чули. Письменниця Ольга Карі склала для Вікенду перелік з 12 книг про їжу. Вони розпалять апетит, надихнуть на кулінарну творчість і змусять бігти до найближчої кав’ярні за коричним пундиком і кавою.
«Кухонний фронт»
Дженніфер Раян
Книга співзвучна нам сьогоднішнім. Події розгортаються під час Другої світової війни. Британія потерпає від авіанальотів, блокади, нестачі харчів. Нестачі для більшості, але не для всіх, бо завжди будуть ті, хто і в блокадні часи ласує вершковими тістечками, і ті, хто смажить картопляне лушпиння й пече пироги з овочевої гички на обрізках старого сала.
Британський уряд заохочує жінок не лише «з розумом» використовувати харчові талони, а й застосовувати максимально творчий підхід до кулінарії: готувати смакоту з дешевої місцевої тріски чи китового м’яса з відразливим запахом, варити домашні джеми, пекти ситні пироги та супи з трав і грибів, зібраних в сусідньому лісі, засівати городиною кожен доступний клаптик землі. Тим часом компанія ВВС запускає радіопрограму «Кухонний фронт», співведучою якої стане справжня домогосподарка. А хто саме — визначить кулінарний конкурс.
За атмосферою книга нагадує деталізовані романи Агати Крісті, щедрі на описи побуту та смаколиків, але без убивств. Втім, драми книзі не бракує. Місцями сюжет скочується в спрощену й далеку від реальності казку. Але варто нагадати собі: книга не є воєнним літописом чи оповіддю свідка, хоча й заснована на реальних фактах, документах і приписах, що авторка збирала по державних архівах. Це книга про вигадливість, вміння шукати розраду навіть в найтемніші часи й про жіночу дружбу. До речі, кожен розділ містить оригінальний рецепт страви, про яку там йдеться!
«Смажені зелені помідори в кафе Зупинка»
Фенні Флегг
Якби мене хтось спитав, яку книгу я хотіла б повністю забути, щоб прочитати як вперше, то це «Смажені зелені помідори». На сьогодні книга стала класикою й посіла поважне місце в літературному пантеоні.
Це родинний літопис, заснований на спогадах старенької пані, яка доживає віку в будинку пенсіонерів. Одного дня героїня випадково знайомиться з молодшою жінкою, яка навідує родичку, і мимохіть починає розповідати новій знайомій про дивовижне кафе на залізничній станції, яке стало місцем перетину десятків доль і життєвих шляхів. Родина, друзі, вороги, сусіди, кохання, вбивство, трагічні смерті, веселі розваги, щотижневі плітки з міської газети, смажені зелені помідори й ще десятки соковитих, смачнющих наїдків, які рятували подорожніх, шукачів пригод та втікачів від уряду.
Книга аж пульсує життям, смакотою та натхненням. Спогади про старі часи вплітаються в теперішній час і продовжують міняти людські історії на краще. У самому кінці — невеличкий рецептурник головних смаколиків кафе «Зупинка», включно зі смаженими зеленими помідорами та знаменитим південним курчам головної кухарки кафе.
«69 спецій для серця»
Андрій Гудима
Книга пропахчена прянощами й травами, просякнута коханням, життям і тонким відчуттям реальності. Автор, шеф-кухар та воїн ЗСУ, загинув і не побачив її надрукованою. Важко точно визначити жанр: книга побудована у формі інтимної розмови з дорогою серцю людиною й нагадує зібраний букетик ароматичних трав, що творить магію життя та смаків. Трохи порад, як обирати прянощі, жменька кулінарних оповідок і кулінарних секретів, багато кохання, ще більше бажання жити й творити.
Як на мене, життєвий шлях цієї книги починається не в момент покупки і завершується не з останньою прочитаною сторінкою, а якраз навпаки. Дочитавши, її варто відправити на кухню. З часом сторінки поплямуються бризками олії, розтопленого шоколаду, краплями джему та кави, помаркуються нотатками, кресленнями, «вушками». Тоді її слід передати дітям, онукам як артефакт і свідчення того, що війна не забрала в нас бажання радіти солодкому й гіркому, пряному, насиченому й багатогранному життю.
«Легенди та лате»
Тревіс Болдрі
Уявіть всесвіт Террі Пратчетта, з усією його естетикою та тонким чуттям накладений на світ реальний. А в ньому бойова та войовнича орчиця вперше смакує кавою й загоряється ідеєю залишити нарешті мандрівне життя найманої вбивці та відкрити справжню кав’ярню. У місцині, де ніхто ніколи про каву не чув. Де ніхто в житті не смакував ані чашкою лате, ані коричним пундиком! Ця книга змусить посміхатися, поки сторінка за сторінкою орчиця облаштовує модну кав’ярню з кондиціонером і свіжими біскотті, з коричними булками й айс-лате, з подіумом для музик і «літником». Втім, бізнесові пригоди не спиняються на облаштуванні інтер’єру старої стайні на сучасний кава-простір: тут є і рекет, і бізнесові «рішали», і справжні злочинці, а ще багато магії, кохання, щирої дружби, пахощів кардамону та щойно звареної кави під вивіскою «Легенди та лате».
«Кондитерка-втікачка»
Луїз Міллер
Ця романтична історія увібрала найкраще, що уособлює розкішна осінь в американському Вермонті. Вона для тих, кому бракує осіннього вайбу з червоним листям, прогулянками дощовими пагорбами, вершковими гарбузиками, кукурудзяним густим супом, пряною печенею та найкращими в Новій Англії пирогами. Вона аж дихає прохолодними вечорами та парує гарячою яблучною начинкою. Це історія кондитерки, яка втекла з попереднього місця роботи, бо дослівно палала роботою — мало не спалила вишуканим десертом цілий ресторан.
Їй пощастило тимчасово прилаштуватися шеф-кондитеркою в невеличкому сільському готелі, де розраховувала пересидіти неспокійні часи. Але тільки людина, яка ніколи не жила сільським життям, може вірити, що воно дорівнює спокою та безподієвості. Драми, таємниці, плітки, благодійні розпродажі випічки, танцювальні вечори та кулінарні змагання, що перетворюються на справжні бої між місцевими жительками, такі пекельні, що палаючий ресторан починає здаватися дитячою забавкою! Але головне — в кінці точно є гепі-енд і рецепт найсмачнішого яблучного пирога.
«Що ми їмо»
Бі Вілсон
Яким є світ сучасної їжі, що ми їмо і як це впливає на нас? Нарешті книги письменниці та журналістки Беа Вілсон, яка досліджує впливу харчових технологій на цивілізацію, почали перекладати українською. Ця нонфікшн-книга дає відповіді на ґрунтовні питання, що незабаром визначатимуть долю цілого людства, а не лише окремих громад. Як сучасна культура харчування, багата на півфабрикати та промислові снеки, змінює цінності та шляхи взаємодії між людьми на всіх континентах? Що насправді означають слова «здорова їжа» та «правильне харчування»? Якими маркетинговими інструментами послуговуються промислові харчові гіганти, щоб продати якомога більше штучної їжі, і чи справді можливість щодня харчуватися вибагливою смакотою є благом і досягненням? Що буде далі із харчовою безпекою людства, чи є голод однією з головних загроз цивілізаційного існування?
«Кулінарна мандрівка в Гетьманщину»
Олексій Сокирко
Секрети й таємниці староукраїнської кухні середини 17-18 століть з автентичними рецептами q прекрасними ілюстраціями — наукова розвідка історика та письменника Олексія Сокирка розвіює міф, наче вся давня українська кухня зведена до борщу, сала, горілки та галушок. Якою насправді була кухня знаті та військової еліти, що подавали на гетьманських бенкетах, якими делікатесами ласувала шляхта, які тонкі вина смакували, якими солодощами тішилися, що їли козаки у походах, які гастрономічні інновації принесли війни, якими були потреби польової кухні?
Крім того, автор пропонує зазирнути на кухні та подивитися на столи монастирських трапезних, а після того пороздивлятися наїдки та трунки у шинках, щоб зрозуміти, якою була алкогольна карта Гетьманщини. Цю книгу важко читати натщесерце, тож, сідаючи за читання, попіклуйтеся заздалегідь про достойний смаколик. До кожного розділу доданий рецепт, адаптований кухарем-технологом Василем Дручиком до сучасних продуктів і технологій: тут вам і фрікасе з телятини та марципани з гетьманських бенкетів, саламаха й тетеря з раціону козаків, монастирський лящ у щавлевому соусі, «приливна» осетрина та горіхи в цукрі, а ще шпондра, міщанський борщ, медовий пряник, ставлений мед і паска.
«Рік у Провансі»
Пітер Мейл
Уже три десятиліття ця книга залишається бестселлером і найсмачнішою розповіддю життя у Провансі. Якщо ви не читали жодної книги британця Пітера Мейла (а він написав аж 15), я вам щиро заздрю. Сторінка за сторінкою, день за днем Мейл, який разом із дружиною перебрався жити до французького села Менербе, описує нове щоденне життя на французькому півдні. Щиро та іронічно, захопливо та смачно він розказує про застілля та гостини, насичені багатими селянськими стравами. Там пишні літні салати з оливок, анчоусів і тунця приходять на зміну печені з качки в домашніх ягідних соусах і копчених травах. Він пише про сільське життя, де кожен м’ясник готовий поділитися найкращим рецептом печені, а кожен сусід — бабусиним рецептом булочок, де їдять, п’ють, насолоджуються кожним шматочком, не думають про ваги та дієти, де взимку дме лютий містраль, а влітку спека насичує повітря ароматами мінералів і висушеної лаванди, де вино п’ють як воду, а печалі та радощі заїдають щедрими наїдками.
«Один хороший рік»
Пітер Мейл
Ще одна книга Мейла, але цього разу вже художня (хоча, звісно, заснована на багатьох подіях з його реального життя). Лондонський фінансист Макс втрачає роботу, але прикра новина збігається з несподіваним повідомленням: помер його дядько та залишив у спадок виноградник у Провансі. Ми знову поринаємо в атмосферу нескінченного прованського свята життя — з солоними вітрами та пахучими наїдками, з пишними краєвидами та місцевою гостинністю. Але на головного героя чекає сюрприз — він не єдиний кандидат на спадок. А крім того, вино, що роблять з його винограду, потребує фахівця — в тому вигляді, як воно є, його пити неможливо. Книга про вино, кохання, любов до землі та людей. Пітер Мейл — це пігулка від дошкульної реальності й абсолютний геній, коли справа доходить до писання про їжу, пахощі, смаки.
«Крихітка Єстердей і буря в чайній чашці»
Енді Сагар
Магічне фентезі з ароматом «упевненої ромашки» та «змінювального жасмину», що їх заварюють в мандрівному чайному будиночку «Чаклунська світлиця» й подають із дивовижними штрудлями, химерними профітролями, сконами з джемом із щасти-ягоди. На сьогодні вийшли вже дві книги (обидві перекладені українською) і на підході третя. Історія про дівчину Єстердей з лисячими вушками, яку чарівний ворон звільняє із клітки мандрівного цирку. Героїні судилося повернутися до світу чарів та магії, стати ученицею чайної відьми.
Книга зіткана з пригод, пошуків магічних інгредієнтів, а ще відповідей на запитання — чому магічна дитина Єстердей опинилась у мандрівному людському цирку й навіщо могутній чаклун містер Скорбота уклав з малою страшну угоду. Хоча книга дитяча, вона неймовірно затишна, але разом із тим ставить багато дорослих запитань, і настільки глибоко занурює в казковий світ смачних чарів, злостивих посіпак, злих мандрівних-тролів і суворих відьом, а ще смачнющих чайних рецептів, що не дуже й хочеться повертатися до реальності.
«Смаки раю»
Вольфганг Шивельбуш
Соціальна історія прянощів, збудників і дурманів — від перцю до кави, від шоколаду до опію. Одна з найцікавіших робіт німецького історика науки Вольфганга Шивельбуша. Він розповідає про те, як розповсюдження прянощів, кави, чаю, тютюну не лише впливало на світ людських насолод, часом заборонених, недоступних масам, а змінювало історію людства — як політичну, так і культурну й мистецьку, починаючи із доби Середньовіччя.
Які прянощі першими потрапили на столи європейської знаті, як кава стимулювала зародження журналістики та політичних дебатів, чому англійська чайна культура стала цілим світовим феноменом, а шоколад із лікарського трунку перетворився на найжаданіший смаколик? Розвідка історика мимохіть наводить на думку, що людська історія великою мірою залежить не так від епохальних битв чи кліматичних катастроф, як від того, чи здатна людина чинити опір спокусливим смакам.
«Доленосна зірка сестер із Тоскани»
Лорі Нельсон Шпільман
Захоплива родинна історія, події якої розгортаються на тлі хрустких італійських сфольєтелле, гірок із бездоганною панчетою, трубочок вершкових каноллі, щойноспечених піц і пахощів італійських трав, що їх вітерець розносить тосканськими пагорбами. Їжа в цій книзі не в центрі уваги, але творить бездоганне тло мандрів Амальфітанським узбережжям.
Молодші доньки роду Фонтана родинним прокляттям приречені прожити життя, не пізнавши справжнього кохання. Молодша Емілія живе в Нью-Йорку й усе життя підпорядковує командам і бажанням владної деспотичної бабусі. Дівчина працює в родинній пекарні, готує незрівнянні канолі та свято вірить, що таке життя її абсолютно влаштовує. Бо чого бажати, якщо на тобі лежить прадавнє прокляття? Аж поки одного дня Емілію та її кузину 80-літня тітка не запрошує в дивовижну подорож Італією, обіцяючи зняти старі вроки. І попри протести інших родичів кузини з тіткою вирушають в дивовижну подорож, де є все: розчарування в коханні, спокусливі темноокі незнайомці, пошуки себе, давні родинні таємниці, спроби порозумітися з минулим. І багато віри в те, що життя триває попри найскрутніші історичні часи, а кохання не має терміну давності.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Додай шкварки або мед: незвичайні страви козацької кухні;
Зазирнути у шпаринку. Таємниці українських письменників;
Київські розборки та карпатський нуар. 5 екранізацій класики;
