Наприкінці січня було зареєстровано петицію, в якій пропонувалося перейменувати вулицю Єрмака в Оболонському районі на вулицю Черчилля. Поки всі обговорюють і хвилюються через можливе перейменування, історик Олександр Вітолін зібрав анекдоти про одного з найвідоміших британських політиків.
Англійські анекдоти про Черчилля
Англійці по-різному ставилися до Черчилля, але не могли не визнати його роль у політичному житті Британської імперії. Тому англійці з задоволенням приміряли на Черчилля купу старих англійських анекдотів, а наші історики їх часом приймають за чисту правду.
***
Ненсі Астор (перша жінка-депутат нижньої палати Британського Парламенту): Якби ви були моїм чоловіком, я б обов’язково підсипала вам до кави отруту.
Черчилль: Якби ви були моєю дружиною, то я обов’язково цю каву випив би.
***
Зустрівши старого товариша Черчилль розговорився з ним про сім’ю. Дізнавшись, що в того вже дев’ята дитина, він сказав:
— Ти знаєш, я дуже люблю сигари, але все ж таки іноді виймаю їх із рота!
***
Коли Черчилля запитали, чому в Англії немає антисемітських погромів він відповів:
— Річ у тім, що ми англійці не вважаємо євреїв розумнішими за нас.
***
Коли Черчилля запитали, чи радіє він від того, що на його промови збираються повні зали:
— Мені приємно, але я завжди пам’ятаю про те, що якби я підіймався б на ешафот, то тут зібралося б вдвічі більше глядачів.
Анекдоти чи анекдотичні історії
А ці анекдоти про Черчилля багато хто вважає реальними історіями.
***
За програмою ленд-лізу Британія постачала Радянському Союзу автомобілі, а також шкіряні пальта для шоферів. Але шкіряні пальта потрапляли не до водіїв, а до чиновників. Коли Черчилль прилетів до Москви, то, оглянувши делегацію, що його зустрічала, у шкіряних пальтах, він заявив:
— Дуже радий, що мене зустрічає профспілка шоферів.
***
Під час Ялтинської конференції міністр закордонних справ Ентоні Іден передав Черчиллю записку. Черчилль прочитав записку і зі словами «Старий орел не вилетить із гнізда» спалив її. Радянська сторона була спантеличена. Шифрувальники підбирали код, розвідка була безсилою. І лише за десятки років Микита Хрущов, ставши генсеком, на одній із міжнародних зустрічей поцікавився в британця, що було в тій записці. Зміст записки виявився наступним: Іден написав Черчиллю, що в того розстібнута ширінка.
***
Черчиллю приписують афоризм: Дипломат — людина, яка двічі подумає перш ніж нічого не сказати.
Радянські анекдоти
Ялтинська конференція зробила Черчилля героєм радянських анекдотів. У радянських анекдотах Черчилль виступає в парі зі Сталіним і скоріше є не головним героєм, а просто іноземцем, роль якого зводиться до того, щоб показати демонічну фігуру Сталіна.
***
Рузвельт, Черчилль і Сталін летять літаком. Бачать: на крило літака заліз чортик і почав його пиляти.
— Чортик, не пиляй крило, я тобі мільйон доларів дам, — каже Рузвельт.
— Ні! — каже чортик і продовжує пиляти.
— Чортик, не пиляй крило, я тобі мільйон фунтів стерлінгів дам, — каже Черчилль.
— Ні! — каже чортик і продовжує пиляти.
— Чортик, не пиляй крило, а то я тебе в колгосп запишу, — сказав Сталін і чортик одразу втік.
***
Рузвельт, Черчилль і Сталін влаштували на Ялтинській конференції перекур. Рузвельт дістає золотий портсигар з гравіюванням: «Рузвельту від друзів по партії». Черчилль дістає золотий портсигар з гравіюванням: «Наймолодшому міністру від короля» (насправді король подарував Черчиллю тростину). Сталін дістає золотий портсигар, а на ньому гравіювання: «А.С. Пушкіну від князя Вяземського».
***
Летить Черчилль зі Сталіним над СРСР. Бачить Черчилль під ними табір, огороджений колючим дротом.
— А що це там унизу? — питає Черчилль.
— А це піонертабір. — відповідає Сталін.
Черчилль просить приземлити літак, спускається в табір і питає маленького хлопчика:
— А як тебе звати?
— Сергій.
— А скільки тобі років?
— Десять!
— А я б тобі дав більше, ніж десять.
— Ще більше дав би… Сука, от би я тобі наваляв, але скажи спасибі, що піонервожатий на вишці з автоматом стоїть.
Черчилль і Путін
Пам’ять про Ялтинську конференцію відгукнулася і в путінській Росії:
Вирішили до чергової річниці 9 травня встановити в Москві пам’ятник Рузвельту, Черчиллю і Сталіну. У центр пам’ятника помістили фігуру Сталіна. Путін каже скульптору:
— Не треба Сталіна в центрі. Всі будуть казати, що я тужу за Сталіним.
Скульптор подумав і поставив у центрі фігуру Рузвельта.
Путін дивиться і каже:
— Не треба Рузвельта в центрі. Всі будуть казати, що я задивляюсь на Америку.
Тоді скульптор поставив у центрі фігуру Черчилля.
— Не треба Черчилля в центрі, всі будуть казати, що я продався Англії.
Подумав тоді скульптор, подумав і розмістив всі фігури колом, обличчям один до одного.
Дивиться Путін, всі фігури стоять задом до публіки.
— Ось це добре! Так хай і буде! Наш народ звик, що влада до нього задом повернута.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Київ очима іноземців: чим дратує та чарує;
Багатій на чолі міста: як Демидов Києвом керував;
Жінки в армії: 7 берегинь з багнетом й кулеметом;
Майдан, Москва та поховання в Києві: 7 фактів з життя Юрія Долгорукого;
