Топ Ґан по-українськи: 7 найкрутіших льотчиків

Нарешті пам’ятники улюбленцю Сталіна льотчику Валерію Чкалову та Миколі Ватутіну пішли ~~за російським кораблем~~ до музею. Але й Україна має пілотів, які не боялися крутих віражів. Олександр Вітолін розповідає про сімку найкрутіших. Декому з них встановили памʼятники, а інших ще не вшанували належним чином.

Левко Мацієвич

Перший український авіатор народився в 1877 році в містечку Олександрівка (тепер це смт у Кіровоградській області). Середню освіту Лев здобув у 3-й Київській гімназії на Подолі, а вищу — на механічному відділенні Харківського технологічного інституту. У 1900-му Лев Мацієвич став одним із засновників Революційної Української Партії. Вивчившись на інженера-технолога, Мацієвич влаштувався на державну службу. За вісім років розробив проєкти броненосного крейсера, авіаносця, літака, здатного злітати з авіаносця, та 14 проєктів підводних човнів. У травні 1910-го очолив групу російських офіцерів, яких відрядили до Франції для вивчення авіасправи. Так Лев Мацієвич, згідно з посвідченням авіатора, став 178-м льотчиком у світі й першим українським летуном.

Повернувшись до Санкт-Петербурга, Мацієвич виконував польоти для розваги публіки. Під час одного з польотів взяв як пасажира Петра Столипіна. Але 7 жовтня (24 вересня за старим стилем) 1910 року під час польоту сталась аварія гвинта, і Лев Мацієвич загинув на очах десятитисячної публіки. З його загибеллю зʼявилися чутки, що він отримав завдання партії розбити літак зі Столипіним під час польоту, а аварію підлаштувала царська охорона, якій не подобалася політична діяльність Мацієвича. Однак біографи спростовують ці чутки. Загибель Мацієвича так вразила публіку, що на його похорон прийшла величезна кількість народу, в Петербурзі на його честь з’явилося кілька топонімів, а на могилі й місці загибелі встановили пам’ятні знаки. Олександр Блок присвятив Мацієвичу поему «Авіатор». Після революції Мацієвича забули.

В Україні Льва Мацієвича вперше вшанували в 1997-му, встановивши йому меморіальну дошку, а у 2015-му — пам’ятник. У Києві, Кропивницькому та Львові також з’явилася вулиця Левка Мацієвича.

Костянтин Арцеулов

Летун, який вчив пілотувати Валерія Чкалова, народився в 1891 році в Ялті. Як і його дід Іван Айвазовський, Костянтин мав талант до малювання, але ввійшов в історію як льотчик. Закінчив Морський кадетський корпус і льотну школу. Під час Першої світової війни виконував як розвідувальні польоти, так і вильоти на винищувачі. У 1916-му в небі над Луцьком Костянтин Арцеулов вивів літак зі штопора. До винайдення Арцеуловим нового повітряного маневру потрапляння у штопор для пілота означало тільки смерть.

У 1918 році вступив до лав Червоної армії. Вважається чи не першим радянським льотчиком. У 1920-х роках Арцеулов спроєктував планер А-5, випробовував винищувач Полікарпова І-1, першим спробував аерофотознімання та вчив літати Валерія Чкалова. У 1933 році Арцеулова засудили за шпигунство й заслали в Архангельськ, де він працював мотористом на човні. У 1947-му Арцеулову дозволили оселитись у Москві, а в 1956-му реабілітували. За час, проведений у засланні, авіація змінилася, та й «шпигуну» не довірили б літак. Тож видатний льотчик Російської імперії та СРСР вимушено став художником-оформлювачем. Помер у 1980 році.

На честь Арцеулова назвали вулиці в Луцьку та Севастополі. У 2016-му в Луцьку Костянтину Арцеулову повторно відкрили меморіальну дошку, яка раніше була втрачена.

Петро Франко

Наймолодший син Івана Франка народився в 1890 році. Вивчившись у Львівському політехнічному інституті на хіміка, Петро Франко вступив до Легіону Січових Стрільців. У 1915-му відзначився в боях за Самиківці й був нагороджений срібною медаллю за хоробрість. Тоді закінчив льотну школу. У 1918 році у складі січових стрільців брав участь у поході на Київ. Після проголошення ЗУНР став організатором летунського відділу Галицької армії, виконував розвідувальні польоти та бомбардував ворожі позиції. Одного разу літак Петра Франка підбили, він потрапив у полон, але йому вдалося втекти.

Коли ЗУНР і УНР програли війну за незалежність, Петро Франко став викладачем. Окупувавши Західну Україну в 1939 році, радянська влада вирішила зробити сина відомого літератора депутатом. Народні обранці не мали справжньої влади й жодного впливу на політичне життя, а от прізвище Франка створювало ілюзію повного єднання радянської влади з українським народом. У 1941 році після вторгнення німецьких військ, Петро Франко був заарештований. Він не вчинив жодного злочину проти радянської влади, але його таємно розстріляли, бо евакуювати народного депутата й сина Франка було складно, а одвічна параноя та українофобія змушували думати, що Петро Франко перейде на службу до німців. У 2008-му президент Віктор Ющенко присвоїв 7-ій бомбардувальній авіаційній бригаді ім’я Петра Франка. У 2020-му в Києві з’явився мурал із зображенням Петра Франка, а на малій батьківщині в Нагуєвичах відкрили пам’ятник. У 2021 році вийшов фільм «Інший Франко», присвячений Петрові, саундтрек для фільму виконав гурт «Пікардійська терція».

Іван Даценко

Герой Радянського Союзу Іван Даценко народився в 1918 році в селі Чернечий яр на Полтавщині. У 1940-му закінчив авіаучилище. Після німецького вторгнення в 1941 році брав участь у бойових вильотах на бомбардувальнику Іл-4. Відзначився у боях за Сталінград і Орел. 19 грудня 1944 року літак Даценка збили, за офіційними даними радянських органів влади український льотчик зник безвісти. Існує версія, згідно з якою Даценко потрапив у полон, потім утік і, діставшись до своєї частини, був заарештований СМЕРШом, засуджений, але спромігся втекти з ГУЛАГу на Аляску, звідки дістався Канади. Або, потрапивши в полон, Даценко після закінчення війни потрапив до американської зони окупації, чим скористався для виїзду в Канаду. У 2012-му в прокат вийшов фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», прототипом головного героя став саме Даценко.

Амет-Хан Султан

Кримець Амет-Хан Султан народився в 1920 році в Алупці. В юні роки навчався в аероклубі, а в 1940-му закінчив авіашколу. Серед перемог Амет-Хана Султана виділяють таран німецького «Юнкерса» та перехоплення з примусовою посадкою «Штьорха». Командував ланкою, а потім ескадрильєю. Представлений до звання Героя Радянського Союзу. Після війни за підтримки бойових друзів стає випробувачем літаків, адже небажання відмовлятися від власного коріння після депортації кримців зумовило недовіру до героя. Амет-Хан Султану пропонували ідентифікувати себе як дагестанця (його батько народився в Дагестані), але він не тільки відмовився, але вимагав від влади повернення кримського народу з місць депортації.

Випробовував спусковий апарат для повернення космонавтів на Землю, відпрацьовував аварійне приземлення. У межах космічної програми займався підготовкою льотчиків-космонавтів. Загинув 1 лютого 1971 року під час випробування потужного реактивного двигуна. У 2013-му вийшов фільм «Хайтарама», присвячений пам’яті Амет-Хана Султана й жертв депортації.

Мирон Дідурик

Діаспорянин Мирон Дідурик прославився як американський пілот під час війни у В’єтнамі. Мирон Дідурик народився в 1938 році в селі Мужилів на Тернопільщині. Разом із батьками емігрував до США. У 1960-му вступив до війська. У В’єтнамі за хоробрість отримав прізвисько «Скажений козак». Відзначився в битві в долині Я-Дранг. Загинув 24 квітня 1970 року, коли його гелікоптер потрапив у засідку. «Скаженого козака» вшанував Гарольд Мур в книзі «Ми були солдатами та юнаками», яка була екранізована у 2002-му. Письменник Іван Корсак присвятив Мирону Дідурику роман «За серпанком, загадковим серпанком».

Костянтин Могилко

Герой антитерористичної операції на сході України Костянтин Могилко народився 27 травня 1978 року у Вінниці. Його батько був пілотом цивільної авіації, тож з дитинства Костянтин тягнувся в небо. У 1999-му Могилко закінчив Харківський інститут льотчиків ВПС України. У 2014-му Могилко почав здійснювати бойові вильоти як учасник АТО. Двічі його мало не збили, але йому пощастило врятувати літак. 6 червня 2014 року літак-фоторозвідник Ан-30Б, яким керував Могилко, був збитий на висоті 4050 метрів з ПЗРК. Костянтин Могилко вивів літак за межі міста, чим запобіг жертвам серед мирного населення, але загинув сам із чотирма членами екіпажу. Костянтину Могилку посмертно надане звання полковника та звання Героя України. У Вінниці встановили меморіальну дошку, в Борисполі ім’я Костянтина Могилка присвоєне спеціалізованій школі №5 і встановлено пам’ятний знак членам загиблого екіпажу. Ім’ям Могилка також було названо літак Ан-30Б. Укрпошта випустила художній маркований конверт, присвячений Герою.